Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 22.04

Фізика

Самостійна робота

Д/з Пройти тест:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe7AwrFF683cfg_ZJ2EKULcoIKh6TEFqrca5TAfobEiuqcfPQ/viewform?usp=sf_link

 

Матеріали для повторення доступні за посиланням:

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/1nbPAMzMMxUcQxheqXZiwk7YLxDelDng5

Конспект уроку

з  географії

8  – А клас

22. 04. 2020 р.

Легка і харчова промисловість.

Значення промисловості у господарстві країни. Художні промисли. Проблеми і перспективи розвитку легкої промисловості. Значення харчової промисловості у господарстві країни. Продукція харчової промисловості в Україні.

Вивчення нового матеріалу.

  1. Значення легкої промисловості у господарстві України.     Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Потенціальні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, здатних задовольнити увесь попит внутрішнього ринку. На підприємствах галузі, розташованих в усіх регіонах України, зосереджено близько 7% загальної чисельності промислово-виробничого потенціалу промисловості і 2,4% виробничих фондів. У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості – близько 2,5 тис., з виробництва готового одягу і хутра – близько 6 тис., шкіри і шкіряного взуття – близько 1,5 тис. Практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а ті, що знаходяться у державній власності, становлять менше 1%.

Галузь складається з 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, здатний виробляти широкий спектр товарів широкого вживання і промислового призначення. Водночас легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс країни. 

  •  Текстильна галузь;                                   *  Трикотажна промисловість;

  • Взуттєва промисловість;

  • Хутряна промисловість;

  • Шкіряно-галантерейна промисловість.

  1. Художні промисли.

В усіх регіонах України розвинуті традиційні промисли з виготовлення текстильних виробів (килимів, рушників, гобеленів та ін.). Збереглися й традиції виготовлення вовняних та шкіряних виробів, які люди використовують поряд із промисловими товарами. Охоплюють декілька напрямків народного мистецтва (пластичний, живописний та графічний). Серед пластичного напрямку особливо розвинуте різьблення по дереву, яке раніше було поширене майже по всій лісовій смузі України. У Карпатах різьблення домінує у декорі ужиткових предметів, знарядь праці. У південних районах України характерне різьблення виробів з глини та гіпсу. У Карпатах також поширені промисли шкіряних виробів з "ременю" (футляри, череси тощо). У багатьох рівнинних районах збереглося лозоплетіння. Значно поширене виробництво керамічного посуду, а на Полтавщині — керамічних іграшок. У Києві та Львові працюють майстри художнього скла. Живопис і графіка використовують також багатство матеріалів і предметів. Серед цих промислів — стінопис, узори на меблях, кераміці, склі, писанкарство. Особливо славляться мальовки на папері с. Петриківка (Дніпропетровська обл.), полив'яній кераміці в с. Опішня (Полтавська обл.), традиційній кераміці Передкарпаття та Закарпаття, димленому посуді Полісся, писанках Космача (Івано-Франківська обл.) та інших регіонів України. Багатством орнаменту характеризуються вироби з бісеру на Поділлі та Гуцульщині, декоративні тканини на Поліссі, рушники, вишитий одяг різних куточків України, килимові вироби Полтавщини, Чернігівщини, Київщини, Поділля та Західної України.

Всьому світові відомі вироби майстринь із Косова, Вижниці, Коломиї, Чернівців, Львова, Тернополя, Решетилівки, Богуслава, Кролевця та ін.

В Україні нині промисли є в усіх областях. Найбільші їх осередки: м. Косів на Івано-Франківщині (килимарство, ткацтво, кераміка, різьблення на дереві), с. Клембівка Вінницької області (вишивання), м. Кролевець Сумської області (художнє ткацтво), Львів (гутне скло, різьблення), с Опішня Полтавської області (кераміка, килимарство), с Петриківка Дніпропетровської області (декоративні розписи), с Решетилівка Полтавської області (килимарство, ткацтво).

  1. Проблеми і перспективи розвитку України. Легка промисловість, яка ще зовсім недавно була джерелом значних бюджетних надходжень, сьогодні знаходиться у скрутному стані. В результаті

проведення політики лібералізації імпорту, яка мала місце у 90-х роках, Україна занадто широко відчинила двері для зарубіжних товарів. Від цього постраждала не тільки легка промисловість, а й вся економіка країни. Крім того, законодавчою владою не зроблено конкретних кроків зі створення необхідних умов для ефективної роботи підприємств легкої промисловості, для залучення інвестицій, а існуюча податкова політика держави не залишає коштів для широкомасштабного виробництва. Серед внутрішньогалузевих проблем можна відмітити неефективний менеджмент на багатьох

підприємствах, недостатню кваліфікацію управлінських кадрів, низький рівень культури та технології виробництва. Сьогодні тема розвитку легкої промисловості активно досліджується в економічній літературі, є приводом багатьох дискусій і тому стає дуже актуальною. Якою б не була тяжкою ситуація у легкій промисловості, вона не є безвихідною. Це дуже перспективна галузь, яка може в разі проведення певних заходів і сама розвиватися, і постійно збільшувати надходження до

бюджету країни.

  1. Значення харчової промисловості.

Харчова́ промисло́вість Украї́ни включає в себе понад 40 різноманітних галузей виробництва: борошномельнокруп'яну, цукрову, спиртову, пивоварну, хлібопекарську, кондитерську, молочну, рибну, крохмально-мелясну, лікеро-горілчану, макаронну, м'ясну, олійно-жирову, виноробну, консервну, соляну, овочеву тощо. Крім харчосмакової продукції, Х.п. випускає добрива, комбікорми, тютюнові, косметичні вироби, мило тощо.

Харчова промисловість України — це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20 % від загального обсягу промислової продукції. Найбільша частина реалізованої продукції — це напої, м'ясні і молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири. На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України, і особливо для харчової промисловості, оскільки ця галузь дуже залежить від інших галузей — машинобудівної, хімічної, нафтопереробної — і особливо від платоспроможності населення. Питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8 %, у загальному обсязі промислової продукції — 16,3 %, а продукції агропромислового комплексу — 33,5 %. Продовольчі товари становлять 68,1 % загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63 % загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країни.

Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках. Останнім часом розвиток харчової промисловості в Україні характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці, скороченням обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі. Харчова промисловість — одна з провідних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарства України. За кількістю зайнятих та за обсягом валової продукції харчова промисловість належить до найважливіших галузей господарства у більшості країн світу, і в Україні зокрема. Харчова промисловість має складну структуру. До її складу входить більше 20 галузей, що виробляють як готову продукцію, так і напівфабрикати. Провідними галузями харчової промисловості України є цукрова, м'ясна, молочна, олійно-жирова, плодоовочеконсервна, кондитерська, спиртова, виноробна, соляна. Основними чинниками розміщення галузей є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт, об'єктивними — природні умови та науково-технічний прогрес. Основними факторами її розміщення вважаються сировинний та споживчий. Залежно від дії основних факторів галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини поділяють на такі групи: орієнтуються на джерела сировини: цукрова, консервна, крохмале-патокова, олійна; тяжіють до місць споживання готової продукції: молочна, кондитерська; одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача: м'ясна, борошномельно-круп'яна.

Запитання:

  1. Опрацюйте конспект ( уважно прочитайте, вивчіть).

  2. Яке значення легкої промисловості у господарстві України.

  3. Назвіть проблеми і перспективи розвитку України легкої промисловості

  4. Що таке харчова промисловість, яке її значення для України?  

  5. Які основні фактори її розміщення?