Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 27.05

Трудове навчання

Тема: Виставка робіт.

  1. Огляд домашніх меблів, предметів побуту

  2. Виявіть можливі пошкодження чи поломки

  3. Обдумайте, спільно з батьками, способи ремонту

  4. З дозволу батьків, або спільно з дорослими, виправте неполадки

Звіт про виконану роботу надішліть на поштову скриньку

petro_rod@ukr.net

Фізика

Фізична картина світу як складова природничо-наукової картини світу.

 

Опрацювати § 55 (ст. 262 - 264 ):

https://drive.google.com/file/d/1nPTjLSFAFoKtsiqHko0ftrtPrw17rWyb/view?usp=sharing

 

Тема. Основні властивості живих систем. Можливості й перспективи застосування досягнень біології у забезпеченні існування людства.

ГОЛОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖИВИХ СИСТЕМ

1. Усі живі організми складаються із тих же самих хімічних елементів, як і неживі тіла. В відміну від неживої природи, процентне співвідношення хімічних елементів у всіх живих істотах практично однакове. Чотири органогенні елементи, такі як Карбон, Оксиген, Гідроген та Нітроген, складають до 98 % біомаси; біля 1,9 % припадає на 8 макроелементів (Фосфор, Сульфур, Калій, Хлор, Натрій, Магній, Кальцій, Ферум), а 0,1 % - на частку більш аніж 30 мікроелементів (Алюміній, Купрум, Молібден, Цинк, Кобальт, Нікель, Йод, Стронцій, Селен, Флуор, Бром, Бор й ін.).

2. Усі живі істоти складаються із особливих, здебільшого високомолекулярних, органічних сполук, води і окремих інших неорганічних речовин. Поміж органічних речовин головні - це білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи й ліпіди. Із неорганічних речовин унікальну роль має вода, що складає 60-99 % біомаси різноманітних організмів, а теж солі й неорганічні кислоти.

3. Обмін речовинами і енергією із навколишнім середовищем - потрібна умова життя живих систем. Дві його сторони - асиміляція та дисиміляція врівноважуючись, забезпечують динамічну сталість будови й властивостей внутрішнього середовища біологічних систем (гомеостаз), що складає основу їх здатності до саморегуляції.

4. Жива матерія відзначається різноманітними взаємозалежними рівнями організації: молекулярним, клітинним, організмовим, популяційним і видовим, екосистемним, чи біогеоценотичним, й біосферним. Інтеграція взаємодій деяких складових будь-якого рівня зменшується від мінімального до вищого.

5. Живим матеріям притаманна дискретність. Значить це, що на усіх рівнях організації обов'язково живуть структурно-функціональні одиниці - це молекули, клітини, організми, популяції, біогеоценози.

6. Живі істоти мають здатність до розмноження, росту і індивідуального розвитку. Неперервність існування забезпечують життєві цикли. Усі нові клітини й організми формуються, незважаючи на розмаїтість способів розмноження, винятково із материнських клітин.

7. Генотип - спадкова інформація, яка закодована в формі певної послідовності нуклеотидів молекул нуклеїнових кислот (ДНК або вірусної РНК). В момент поділу клітини вона чи цілком (мітотичний поділ), чи частково (мейотичний поділ) передається кожній із дочірніх клітин.

8. Генотип реалізується в фенотипі в момент матричного синтезу білків та здатний змінюватися за рахунок мутацій й рекомбінацій. Фенотип утворюється за рахунок взаємодії генотипу організму із факторами оточуючого середовища.

9. Усі процеси життєдіяльності клітин забезпечуються органелами, а більшості багатоклітинних організмів - ще і тканинами і органами. Для усіх живих істот специфічна подразливість; усі функції переважної більшості багатоклітинних тварин регулює нервова (шляхом рефлексів), ендокринна (з допомогою гормонів й інших біологічно активних речовин) і імунна системи, тоді як в рослин й грибів - біологічно активні речовини (фітогормони і ін.).

10. Еволюція - це процес утворення адаптацій організмів до змін оточуючого середовища у послідовних рядах поколінь. Здатність живих істот і надорганізмових живих систем пристосовуватись до умов середовища - показник ступеня їх екологічної пластичності. Процес адаптацій здійснюється у елементарних еволюційних одиницях (популяціях) в середовищі біогеоценозів. Темпи еволюції залежні від швидкості зміни умов довкілля; вони різко зростають в момент біоценотичних криз. Процес еволюції необоротний.

11. Біологічний прогрес певного виду залежать від його можливості підтримувати оптимальну густоту (гомеостаз) деяких популяцій.

   Вимирання чи виживання виду в момент біоценотичних криз залежне від його можливості швидко пристосовуватися до зміни середовища (еволюційна пластичність). Тому історичний час життя як окремого виду, так та надвидових груп (родів й т. д.) не залежне від ступеня морфологічного ускладнення і частоти зміни поколінь.

12. Біопродуктивність та біорізноманітність біосфери у періоди між кризами являється відносно стабільними показниками. Визначають їх максимально можлива продуктивність автотрофів й максимально повне засвоєння продуктів їх асиміляції у ланцюгах живлення.

13. Живі системи усіх рівнів організації здатні нормально функціонувати тільки за умови підтримання їх гомеостазу. Порушення гомеостазу тільки на одному із даних рівнів веде до структурно-функціональних змін на усіх інших.

14. Найменш інтегровані й, відповідно, вразливі для зовнішніх впливів популяційно-видовий, екосистемний, чи біогеоценотичний, й біосферний рівні. Зниження біорізноманіття веде до дестабілізації біогеоценозів, порушення ланцюгів живлення і зрештою спричиняє біоценотичні кризи. В власну чергу це здатний викликати біосферну кризу. Найзгубніше діють на стабільність надорганізмових біологічних систем ті фактори, інтенсивність дії котрих неперіодично змінюється та виходить за межі витривалості біологічних систем, головним чином антропогенні.

МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ДОСЯГНЕНЬ БІОЛОГІЇ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЖИТТЯ ЛЮДСТВА

    Біологічні дослідження потрібні для створення наукових основ прогнозування й планування розвитку стабільного процвітаючого людського суспільства майбутнього. Для даного треба відвернути наявну загрозу біосферної кризи, котру у пресі нерідко звуть «екологічною». Специфічність загрози сучасної біоценотичної кризи, як та усіх майбутніх, - в змінах біосфери, викликаних господарською діяльністю людини.

   Для створення екологічно стабільного суспільства, тобто ноосфери, людство має у найближчому майбутньому взяти під контроль зростання народонаселення; замість застосування невідновних ресурсів експлуатувати відновні; впровадити екологічно обгрунтовані технології збільшення виготовлення продуктів харчування; припинити винищення первинних лісів та перейти до промислового застосування вторинних й штучних лісонасаджень із наступним їх відновленням; зменшувати орозміри стічних вод, запроваджувати надійні способи для очищення і постійний контроль за їх якістю, створювати замкнені системи водопостачання промислових й енергетичних об'єктів; проводити ефективний захист й відновлення природних екосистем.   Одне із важливих завдань біології - це вивчення біорізноманіття істот нашої планети. Воно далеко не завершене: учені-систематики вважають, що невідомими сучасній науці залишаються не менше мільйона видів зараз існуючих живих організмів.

    В майбутньому селекціонери будуть ще ширше застосовувати штучні мутації для одержання високопродуктивних сортів сільськогосподарських рослин й промислових штамів мікроорганізмів. Штучні мутації теж потрібні для розроблення генетичних методів контролю чисельності популяцій шкідливих організмів, що у майбутньому унеможливить масове розмноження даних видів у агроценозах й людських поселеннях.

    Великі перспективи має генетична (генна) інженерія. Окрім практичних напрямів (зростання продуктивності штамів мікроорганізмів, перенесення у клітини прокаріотів генів еукаріотів, котрі відповідають за синтез важливих сполук - вітамінів, гормонів, ферментів і т.п.), в майбутньому вона зможе розв'язувати глобальні проблеми. Так, в галузі боротьби з спадковими захворюваннями будуть знайдені методи вилучення із хромосом алельних генів - носіїв інформації про дані захворювання, з заміною на безпечні алелі, й інші способи відповідних змін генотипу, а теж штучні антимутаційні засоби для зниження частот нових, головним чином шкідливих, мутацій. Перенесення генів бульбочкових бактерій, котрі визначають здатність до фіксування атмосферного азоту, до каріотипу вищих рослин дало б змогу значної економії коштів, що витрачаються на виробництво та внесення азотних добрив, а теж знизило б небезпеку забруднення довкілля нітратами. Для подальшого розвитку генетичної інженерії створюють банки генів - колекції генів різних організмів, вбудованих в плазміди.

    Широко застосовуватимуть в майбутньому генетично змінені, так звані трансгенні, чи генетично модифіковані, організми. Методами генетичної інженерії у геном рослин вводять деякі гени, що забезпечують стійкість до впливу пестицидів, шкідників, інших шкідливих факторів довкілля тошо. Так, створені сорти картоплі, до каріотипу котрих являлись приєднані бактеріальні гени, що робить дану рослину неїстівною для колорадського жука. Генетично змінені організми нерідко характеризуються високою продуктивністю та плодючістю, що здатний допомогти розв'язати проблему забезпечення людей продуктами харчування. Утім, широке використання подібних організмів потребує додаткових досліджень.

    Чимало очікують в майбутньому від даної галузі біотехнології, як клітинна інженерія. Внаслідок штучного поєднання соматичних клітин організмів різноманітних видів, що здатні належати до різноманітних родин і рядів, буде отримано чимало високопродуктивних гібридів. Гібридизація соматичних клітин надає змогу створювати препарати, котрі підвищують стійкість організму до різних інфекцій, високопродуктивні популяції породи, сорти й штами промислових й сільськогосподарських організмів і т.п.

     Дякуючи виділенню соматичних клітин із організму і перенесенню на поживні середовища уже створюють культури клітин (тканин) для одержання цінних речовин, що в значні мірі зменшить собівартість та припинить вилучення цілющих рослин і інших організмів із природи. Окрім того, адже соматичні клітини містять усю спадкову інформацію, притаманну особині, існує змогу вирощування із них значної кількості нащадків із ідентичними спадковими властивостями, тобто клонування.

1. Назвіть та поясніть основні властивості живих систем.

2. Як досягнення біології можна застосовувати для забезпечення існування людства.

        ЕКОНОМІКА

13 – А клас

27. 05. 2020 р.

Тема.  Глобальні проблеми людства і шляхи її подолання.

 

Вивчення нового матеріалу.

                        Кожна з глобальних проблем породжена специфічними причинами, зумовленими, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, географічним середовищем, рівнем прогресу техніки, природно-кліматичними умовами, тобто речовим змістом суспільного способу виробництва, а з іншого – специфічною суспільною формою, особливістю розвитку відносин власності. За всієї різноманітності причин глобальних проблем існують спільні для них причинно-наслідкові зв’язки, властиві розвиткові технологічного способу виробництва. Можна розглянути таку класифікацію глобальних проблем сучасності: - проблеми, що виникають у сфері взаємодії природи і суспільства, серед них слід виділити надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, раціональне природокористування і збереження природного навколишнього середовища, раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору - глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин, які пов’язані із роззброєнням, конверсією військового виробництва і збереженням миру, відверненням світової термоядерної війни, недопущенням локальних, регіональних і міжнародних криз та забезпечення стабільного миру; подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу - глобальні проблеми розвитку людської цивілізації, пов’язані із забезпеченням життєвих потреб народів усіх країн незалежно від їх соціального ладу, рівня соціально-економічного розвитку, географічного місце розташування і можуть бути вирішені шляхом співробітництва та взаємодії всіх держав, їх невирішеність породжує загрозу для майбутнього нашої цивілізації. Отже, глобальні проблеми досить різноманітні за своїм змістом, їх розвиток має суперечливий та багатовимірний характер. Водночас вони мають цілий ряд загальних специфічних рис, що виділяє їх на фоні інших проблем світової економіки. Специфіка глобальних проблем полягає в наявності ряду притаманних їм спільних рис: 1) кожна з цих проблем і всі разом відіграють важливу роль для майбутнього людства. Тому затримка з їх вирішенням призведе до деградації умов життя і виробничої діяльності на планеті, що несе в собі смертельну небезпеку для існування людської цивілізації; 2) у процесах і явищах глобальних проблем проявляється поглиблення та ускладнення світогосподарських зв’язків, інтернаціоналізація інших суспільних процесів на Землі; 3) розв’язання цих проблем можливе лише за умови об’єднання зусиль усіх держав і народів. Знайти основні шляхи та засоби вирішення глобальних проблем – це значить забезпечити умови виживання всіх народів і подальший соціально-економічний розвиток людської цивілізації. Глобальні проблеми – це нехаотичні явища і процеси: вони тісно взаємопов’язані. Для їх вирішення потрібні нові підходи і практичні заходи, які б виходили із цілісності світу, необхідності співробітництва в планетарному масштабі. Треба будь-що зберегти мир на планеті. А це означає, що народи світу мають засвоїти нове політичне мислення, тобто усвідомлення важливості і негайного вирішення глобальних проблем, включаючи розробку системи ефективних міжнародних процедур і механізмів, здатних забезпечити збереження і розвиток людської цивілізації в цілому. Дослідивши це питання можна сказати, що все-таки глобальні проблеми можна вирішити. Для цього необхідні достатні науково-технічні і матеріальні досягнення. Також можна навести численні приклади успішних спроб щодо розв’язання, хоча б часткового, ряду глобальних проблем. От, на міжнародному рівні приділяється велика увага екологічним проблемам. Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку розробляє програми покращання якості природного середовища та загального екологічного стану. Ця комісія і ряд інших міжнародних організацій визначають критерії екологічної безпеки, розробляють короткострокові та довгострокові програми. У 2000 р. витрати на природоохоронні заходи зросли приблизно у 6 разів проти рівня витрат 1970 р. Важливу роль в охороні навколишнього середовища відіграє регіональне співробітництво. Зокрема, у документах ЄС неодноразово підкреслювалась необхідність розвитку регіональної стратегії у цій сфері і раціонального використання природних ресурсів європейського регіону, який сьогодні є найбільш кризовим в екологічному плані. В ЄС навіть система оподаткування будується таким чином, щоб стимулювати збереження природного середовища. У вирішенні демографічної проблеми значну роль відіграла п’ята Всесвітня конференція ООН з народонаселення, що відбулася у Каїрі на якій було прийнято Програму дій щодо визначення політики народонаселення в усьому світі на період до 2015 р. Вона містить положення, що стосуються чисельності населення, його приросту та структури, міжнародної міграції, освіти, а також визначають шляхи співробітництва у розв’язанні демографічної проблеми. Одночасно було встановлено і суму коштів, необхідних для її реалізації, – близько 17 млрд. дол. Джерелами ресурсів та засобами розв’язання глобальних проблем у нинішніх умовах виступають: - офіційна допомога з боку економічно розвинених країн країнам, що розвиваються; - іноземні приватні інвестиції; - застосування економічних важелів управління якістю довкілля, зокрема субсидій і дотацій за виготовлення екологічно чистої продукції, за виконання державних екологічних проектів, екологічні платежі за всі види забруднення довкілля, виплати на охорону природи і поліпшення екологічних результатів, пільгове або дискримінуюче кредитування, оподаткування і ціноутворення, екологічне страхування тощо; - об’єднання зусиль усіх країн світу для розв’язання глобальних проблем; - збільшення витрат держав світового співтовариства на подолання насамперед екологічної кризи; - створення за рахунок країн, які заподіяли найбільшої шкоди планеті, своєрідного фонду екологічної безпеки з метою ліквідації найзагрозливіших для довкілля джерел небезпеки; - посилення відповідальності країн світового співтовариства за збереження природи; - стимулювання виробництва таких зразків транспортних засобів, техніки, які б не завдавали шкоди довкіллю, забезпечували економію всіх паливно-енергетичних ресурсів. Складність розв’язання глобальних проблем сучасності не означає, що світова спільнота не усвідомлює згубної небезпеки їх ігнорування, потреби комплексного міждержавного підходу до їх вирішення.

 

Запитання та завдання.

  1. Опрацюйте конспект уроку ( уважно прочитайте, вивчіть).
  2. Що ви розумієте під глобальні проблеми людства?
  3. Назвіть глобальні проблеми.
  4. Шляхи їх вирішення.

 

13– А, українська література                                            Дата 27.05.2020

Тема.Підсумкова контрольна робота.

 

 

Основний зміст уроку

 

  1. У поезії «Задивлюся у твої зіниці» В.Симоненко говорить

про любов до :

а) України;

б) дівчини;

в) матері;

г) сестри.

2. Перша і єдина прижиттєва збірка Василя Симоненка:

А) «Земне тяжіння»;

Б) «Правда кличе»;

В) «Тиша і грім»;

Г) «Лебеді материнства».

3. Дмитро Павличко в поезіях «Два кольори» використовує поетичний символ :

А) калини;

Б) дороги;

В) Сонця;

Г) поля.

4. Музику до поезії «Два кольори» написав:

А) Білаш;

Б) Майборода;

В) Лисенко.

5. Укажіть з якої поезії ці рядки:

Мені війнула в очі сивина,

Та я нічого не везу додому,

Лиш згорточок старого полотна

І вишите моє життя

А) «Чари ночі»;

Б) «Пісня про рушник»;

В) «Два кольори»;

Г) «Лебеді материнства»

6. Народними піснями стали всі названі твои, крім:

А) «Два кольори» Д. Павличка;

Б) «Пісня про рушник» А. Малишка;

В) «Стежина » А. Малишка;

Г) «І все-таки до тебе думка лине» Лесі Українки

7. Кого О.Гончар назвав «витязем молодої української поезії»?

А) В. Стуса;

Б) Л. Костенко ;

В) В. Симоненко;

Г) Д. Павличко.

8. Установіть відповідність

1. В. Симоненко                  а) «У синьому небі я висіяв ліс»;

2. І. Драч                              б) «Недумано. негадано»;

3. Л. Костенко                      в) «Балада про соняшник»;

4. М. Вінграновський          г) «Задивляюсь у твої зіниці»

9. У творі Г. Тютюнника «Три зозулі з поклоном » висвітлено:

А) «Вічну » тему  «любовного трикутника»;

Б) тему любові до Вітчизни ;

В) тему охорони природи.

10. Які письменники – земляки вам відомі ?

 

11. Яким постає образ матері у вірші «Два кольори» Д. Павличка?

 

 

 

 

 (Виконане завдання надсилати на  ел. пошту   Ivannashengera@gmail.com  )