Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 29.04

Українська мова, 29.04.20р.

Тема. Числівник.

Матеріал для повторення:

Питання на повторення вивченого:

Підручник  (6_um_e_ua_2014.pdf), матеріал для самостійного опрацювання ст..191-204

·       Яка частина мови називається числівником?

·       На які питання відповідають числівники? Навести приклади числівників. 

·       Як змінюються числівники? Навести приклади.

Вправи на повторення:

  1. Числівники підкреслити. До кожного числівника поставити питання. Провідміняти виділені числівники.

Ходять, ходять дві голубки білі і зерен шукають по подвір’ю. (О. Маковей.) Ой у полі три тополі, а четверта в’яне. З піснями ширший світ в сто раз. (П. Воронько.) Перший кишеньковий годинник було створено п’ятсот років тому. Людська волосинка завтовшки п’ять сотих міліметра витримує вантаж  сто грамів. Найперший у світі автомобіль з'явився сто п'ятнадцять років тому. Першу в Україні публічну бібліотеку було відкрито сто сімдесят років тому в Одесі. (З календ.)

  1. Підкреслити числівники, визначити їхні відмінки.

У семи няньок дитина без носа. Працює до сьомого поту. Риба й гості псуються третього дня. Хто більше трьох днів п’є й танцює, той двадцять п’ять днів голодує. Це той, що одним пострілом сорок сім качок бє. Багатство одного може стати причиною бідності десятьох. Одному мука, а десятьом наука. Хто має надію, до ста літ молодіє.

3. Числівники підкреслити. До кожного числівника поставити питання.

 Облітав журавель сто морів, сто земель. (П. Воронько.) Вночі на небо подивись, коли нема хмарок! Побачиш там Великий Віз, а в ньомусім зірок. (Н. Забіла.) Різдво Христове відзначають сьомого січня. Незалежність України було проголошено десять років тому. (З газ.) Сьогодні зозуля у лузі широкім мені накувала аж тисячу років. (Є. Гуцало.) Налічила всім літа. Двадцять, тридцять, аж до ста! (Л. Компанієць.) Український карбованець поділявся на двісті шагів.

Домашнє завдання:

Вправа 470,481.

 

Українська література, 29.04.20р.

Тема. Микола Вороний. Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.

 

Матеріал для вивчення:

  Історія української літератури поповнюється іменами письменників, творчість яких протягом тривалого часу була недоступною широкому колу читачів.

  Більшовицька тоталітарна система перервала життя Миколи Вороного, так само вбили його сина Марка, також поета, намагаючись вбити під корінь український рід, знищити цвіт нації. Вони є жертвами сталінського геноциду, який знищував національно свідому інтелігенцію, аби поставити Україну на коліна. Багато років радянська влада замовчувала або перекручувала правдиві факти про творчість митця. Нам випала чудова нагода ознайомитися з життям і творчістю цього поета. Недарма його називають співцем краси, а її він бачить усюди: у чарах природи, у людях, у словах...

  1. Дитинство, роки навчання.

Микола Кіндратович Вороний (псевдоніми Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик) — український поет, письменник, перекладач, режисер, актор, театрознавець, громадсько-політичний діяч, історик і публіцист.

Народився 6 грудня 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська обл.) у родині ремісника, де зберігалися давні українські традиції. Мати прищепила малому Миколці палку любов до українських пісень, казок, легенд і звичаїв.

Батько Кіндрат Вороний походив з кріпаків, мати — Одарка Колачинська. Коли малому було пів року, сім'я переїхала до Харкова.

Там навчався спочатку в початковій школі, потім у Харківському реальному училищі, пізніше — в Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв'язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів. Пізніше продовжує навчатися у Віденському і Львівському університетах.

У період навчання у Львівському університеті знайомиться з Франком. Допомагав йому у виданні газет „Громадський голос” і „Радикал”.

2. Літературна та театральна діяльність.

Працює бібліотекарем і коректором Наукового товариства „Руська бесіда”, у редакції журналу „Житє і слово”. З 1897 року — актор труп М. Кропивницького, П. Саксанського та інших. Сцену залишає 1901 року. З 1910 р. оселяється в Києві, працює в театрі М. Садовського, викладає в театральній школі. Восени 1917 р. стає директором Українського національного театру. 1920 року емігрує до Варшави і видає збірку „За Україну” (1921 р). 1926 року повертається до України та веде педагогічну і театральну діяльність. Перший вірш „Не журися, дівчино” був надрукований 1893 року, але поетичні твори писав ще навчаючись у Харківському реальному училищі.

3. Останні роки життя.

На початку 30-х років митця засудили, вирок — трирічне заслання до Казахстану. Вирок було замінено забороною проживати в Україні. Син Марко прагнув добитися помилування, але його звинуватили в націоналізмі, заарештували й відправили на Соловки.

Вивчення архівів КДБ дозволило документально точно визначити, що Микола Вороний проходив по груповій справі з традиційним для того часу формуванням „за участь у контрреволюційній військово-повстанській організації” Репресований у 1934 р. Розстріляний 7 червня 1938 року. Архів Вороного зберігається в інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Реабілітовано посмертно у 1957 р.

4. Основні мотиви лірики Миколи Вороного.

1. Роль поета і поезії в суспільному житті.

2. Патріотичні мотиви, Любов до України.

3. Віра в український народ, сподівання на краще майбутнє.

4. Інтимна лірика.

5. Пейзажна лірика.

6. Урбаністичні мотиви.

 

Крім символізму, в поезії М. Вороного можна також знайти відчутні риси неоромантизму і реалізму.

Символізм (з грец. симболон —ознакаприкметасимвол) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії.

Домашнє завдання:

Вивчити теоретичний матеріал уроку, скласти хронологічну таблицю письменника.

Хімія  7  клас  29.04

Хімічні властивості речовин.

Кожній речовині притаманна сукупність різних властивостей.

Крім фізичних властивостей, речовини мають і хімічні властивості.

Серед них:

  • здатність вступати в хімічні реакції з певними простими і складними речовинами,

  • інертність щодо інших речовин,

  • термічна стійкість або здатність до хімічного перетворення під час нагрівання.

Розглянемо деякі хімічні властивості води. За звичайних умов і наявності повітря (кисню) вона повільно взаємодіє із залізом (цей процес називають іржавінням). Але вода не реагує з крейдою, піском. Її молекули починають руйнуватися лише при дуже сильному нагріванні (значно вище за 1000 °С). Унаслідок цієї хімічної реакції водяна пара перетворюється на два гази — водень і кисень. Деякі речовини (наприклад, метал натрій, неметал фтор) називають хімічно активними. Вони взаємодіють з багатьма речовинами. Такі реакції нерідко супроводжуються займанням або вибухом. Існують і хімічно пасивні речовини. Золото за жодних умов не взаємодіє з водою, киснем, оцтом, розчинами харчової та кальцинованої соди, а газ гелій взагалі не вступає в хімічні реакції. Хімічні властивості речовини залежать від її складу і внутрішньої будови.

Завдання