Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 29.04

Фізика

Будова й властивості твердих тіл. Кристалічні й аморфні тіла.

Д/з Опрацювати презентацію:

https://drive.google.com/file/d/1QVLG91JkdOTiSfT9D-tjqIQ2W5b595eX/view?usp=sharing

дати відповіді на запитання:

1. Як ви розумієте поняття кристали?

2. Назвіть основні властивості аморфних тіл.

 

Конспект уроку

з біології

11 клас

29.04.2020 рік

Тема. Будова і функції тканин тварин, їх здатність до регенерації.

     Тканина - це група клітин та міжклітинної речовини, подібних за будовою та виконуваними функціями.

     Будову та функції тканин тварин вивчає гістологія (від грец. гістос - тканина), а рослинних - анатомія рослин (від грец. анатоме - розсікати).

    1. У тварин відомо чотири типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова.

    2. У більшості багатоклітинних тварин різні типи тканин у процесі індивідуального розвитку формуються з певних зародкових листків - екто-, мезо- та ентодерми. Натомість у рослин всі типи тканин виникають з твірної тканини. Крім того, тканини тварин побудовані не лише з клітин, а й з міжклітинної речовини, яку утворюють і виділяють самі клітини.

    3. Функції епітеліальних тканин: розмежувальна, захисна, секреторна, газообмінна, екскреторна та всисна. Клітини епітелію займають межове положення, вони часто пошкоджуються і тому в них добре розвинена здатність до регенерації.

    Епітеліальна тканина, або епітелій, зазвичай має вигляд пласта клітин, що покриває тіло тваринного або вистилаючого його внутрішні порожнини. Через шар епітелія у багатьох тварин відбувається газообмін між організмом і довкіллям. Залежно від числа шарів клітин в пласті епітелій буває одношаровим і багатошаровим. За формою клітин одношаровий епітелій підрозділяють на плоский, кубічний і циліндричний. У багатошаровому епітелії клітини основного шару мають зазвичай кубічну або циліндричну форму, вище- клітини, що лежать, дещо сплощили, а поверхневі стають плоскими. Нерідко зовнішні клітини ороговівають і відмирають. У більшості безхребетних тварин епітелій покривів виділяє на своїй поверхні щільну, а іноді тверду оболонку - кутикулу.  Тіло тварин вкриває покривний епітелій. Він розташований в один або кілька шарів і захищає організм від несприятливих впливів довкілля. Через ці тканини може відбуватися газообмін, надходження одних сполук в організм та виведення з нього інших. Клітини епітелію можуть вистилати зсередини різні органи або порожнину тіла.

    Особливий різновид епітелію - залозистий. Його клітини входять до складу покривного епітелію або епітелію, який вистилає внутрішні органи, чи є у складі спеціалізованих залоз. Наприклад, залозистий епітелій входить до складу травних залоз (слинних, підшлункової залози, печінки). Вони виробляють речовини, які забезпечують перетравлення їжі.

     Спільними рисами будови різних видів епітеліальних тканин є те, що їхні клітини дуже щільно прилягають одна до одної, міжклітинна речовина розвинена слабо.

     Сполучні тканини досить різноманітні. Одні з них містять у міжклітинній речовині волоконця різного типу. Ці волоконця надають тканинам міцності і підтримують форму різних органів. Вони також забезпечують еластичність шкіри тварин. З тканин утворені зв’язки та сухожилки, якими м’язи прикріплюються до кісток. Сполучна тканина розглядається як тканина «внутрішнього середовища» організму. Назва «сполучна» пов’язана з характерним розташуванням цих тканин серед інших та здатністю «зв’язувати» або «сполучати» елементи їх в цілісні структури. Сполучна тканина складається з клітин та міжклітинної речовини. Сполучна тканина є повсюди: підстилає епітелій, оточує судини, порожнисті органи.

Функції сполучної тканини :

1) трофіч¬на — бере участь в обміні речовин;

2) захисна — здатна до фагоцито¬зу та формування імунітету;

3) механічна (опорна) — утворює зв'язки, сухожилки, хрящі, кістки.

     У клітинах жирової тканини (різновид сполучної)  запасаються поживні речовини. Крім того, жирова тканина забезпечує захист організму від дії низьких температур. Не має власної основної речовини. Фактично це пухка тканина, що містить велику кількість жирових клітин, зібраних у часточки. Виконує запасаючу функцію, зберігає тепло. Складає підшкірну основу, бо це - своєрідне енергетичне депо організму

Кров - це сполучна тканина. Її міжклітинна речовина - рідка (плазма), в ній розташовані окремі клітини (еритроцити, лейкоцити, тромбоцитити). Кров забезпечує транспорт поживних речовин, газів, біологічно активних речовин та захисні реакції організму.

Із скелетних тканин у багатьох тварин утворений внутрішній скелет, який виконує захисну та опорну функції. Скелет може складатися з кісткової та хрящової тканин.

     М’язова тканина. Активно пересуватися багатоклітинним тваринам допомагають м’язи, які утворює м’язова тканина. Її основна властивість здатність скорочуватись у відповідь на збудження. М’язові тканини поділяють на непосмуговані (гладенькі) та посмуговані (поперечносмугасті). М’язові клітини містять пучечки міофібрили, утворені білками, здатними до скорочення. Клітини непосмугованої м’язової тканини мають переважно веретеноподібну форму і одне ядро. Скорочення таких м’язів досить повільні. Непосмуговані м’язи входять до складу оболонок внутрішніх органів хребетних тварин. Посмугована м’язова тканина склаається з великих видовжених багатоядерних клітин. Свою назву - посмугована - ця тканина дістала тому, що в її міофібрилах поперемінно чергуються світлі та темні ділянки. Посмуговані м’язи здатні скорочуватись значно швидше, ніж непосмуговані.

     Нервова тканина, так само як і м’язова, є тільки у тварин. Клітини, з яких складається нервова тканина, - нейрони забезпечують важливу властивість організмів - подразливість. Нейрони мають відростки. Вони здатні сприймати подразнення та проводити їх до різних тканин та органів. Нервова тканина забезпечує досконалу регуляцію життєвих функцій організму тварин. До складу нервової тканини входять також допоміжні клітини, що здійснюють захисну функцію та забезпечують живлення нейронів. Нервові клітини, які здатні збуджуватися й передавати нервові імпульси. Мають дуже малу здатність до регенерації. Виконують провідну й керівну функції. Це приблизно 10-14 млрд нервових клiтин (нейронiв), тіла яких утворюють сiру речовину головного та спинного мозку. Нейроглія- клітини нервової тканини, що забезпечують життєдіяльність нейронів. Виконують трофічну, захисну й секреторну функції. Відростки нервових клітин і клітини нейроглії утворюють білу речовину головного й спинного мозку. Нервові клітини - нейрони зазвичай мають зірчасту або веретеновидну форму з одним або декількома гіллястими відростками. У більшості випадків нейрони розташовуються в нервових центрах - мозку, гангліях і нервових вузлах. Їх відростки, що служать для сприйняття і передачі нервових імпульсів, утворюють основну частину нервів, нервових тяжей.

1. Які типи тканин розрізняють у багатоклітинних тварин?

2. Що становлять собою епітеліальні тканини?

3. Які їхні різновиди за будовою та функціями вам відомі?

4. Які особливості будови та функції м’язових тканин?

5. Які види м’язової тканини вам відомі?

6. Які властивості та будова нервової тканини?

7. Що становлять собою тканини внутрішнього середовища?

8. Які види цих тканин вам відомі?

11 клас Всесвітня історія

Тема. Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення

І. Вивчення нового матеріалу

Створення антигітлерівської коаліції. Одразу ж після нападу на СРСР, за кілька годин до офіційного оголошення про це радянським урядом, британський прем’єр публічно заявив, що віднині Велика Британія є союзником Радянського Союзу і готова надати йому посильну допомогу.

Уже 27 червня прибула британська військово-економічна місія. На пропозицію радянського уряду 12 липня 1941 р. у Москві було підписано угоду про спільні дії у війні проти Німеччини.

У свою чергу, Ф. Рузвельт з 21 липня дозволив почати продаж зброї і військових матеріалів, призначених для СРСР. На цьому у Вашингтоні сподівалися заробити, отримавши від СРСР «все... золото, яке піде в погашення за поставки товарів, поки не буде вичерпане», — так згадував закрите обговорення умов поставок міністр внутрішніх справ США Г. Ікес.

Та все одно ці кроки поступово започатковували формування антигітлерівської коаліції - союзу держав з такими діаметрально протилежними інтересами, який ніколи не міг бути створений за інших обставин.

Особливості допомоги союзникам СРСР:

• постачання зброї, воєнних матеріалів та стратегічної сировини здійснювалося відповідно до закону про ленд-ліз, прийнятого конгресом США у березні 1941 р. Закон надавав право урядові передавати товари і послуги в позику, оренду або кредит.

• поставки союзників не перевищували 3 % від радянського виробництва продовольчих товарів і 4 % від обсягів промислової продукції, використаних Радянським Союзом під час війни.

Взаємної користі могло бути більше, якби СРСР отримав від союзників секрети радарної технології, життєво необхідної для боротьби з німецькими літаками. Ця технологія належала одночасно Великій Британії і США. Але спочатку американський уряд наклав на це вето, а потім, коли у Вашингтоні нарешті передумали, із запереченнями виступила вже Англія.

Зміцненню союзу народів у боротьбі проти агресорів сприяла Декларація Об’єднаних Націй, підписана 3 січня 1942 р. у Вашингтоні представниками чотирьох великих держав (СРСР, США, Великої Британії та Китаю) і 22 інших. Країни-учасниці зобов’язувались «використати всі свої ресурси, воєнні чи економічні, проти членів Троїстого пакту і тих, що приєдналися до нього», а також не укладати з ними сепаратного перемир’я або миру.

Тегеранська конференція, її рішення та значення. Конференція за участю голови Раднаркому СРСР Й. Сталіна, президента США Ф. Рузвельта і прем’єр-міністра Великої Британії В. Черчілля відбувалася в Тегерані з 28 листопада по 1 грудня 1943 р. Тут уперше зустрілися глави урядів трьох провідних держав антигітлерівської коаліції.

У центрі уваги Тегеранської конференції були проблеми подальшого ведення війни, особливо питання про відкриття другого фронту. Від його вирішення залежали терміни закінчення війни в Європі, а отже, долі мільйонів людей у всьому світі.

Основні рішення конференції:

• домовленості про відкриття другого фронту не пізніше 1 травня 1944 р. в Північній Франції;

• відновлення Польської держави у східних кордонах по лінії Керзона із переданням їй низки територій на заході;

• німецьке місто Кенігсберг після війни мало відійти до складу СРСР;

• Сталін пообіцяв Ф. Рузвельту участь Червоної армії у війні проти Японії після завершення бойових операцій в Європі;

• висловлене прагнення до повоєнного співробітництва щодо створення ООН.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 31

Підручник: https://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass/vsesvitnya-istoriya-10-klas-gisem-2018-stand-2018

 

Українська мова, 29.04.20р.

Тема. Контрольна робота «Поняття норми в сучасній українській літературній мові. Морфологічна норма» (тести).

Завдання для виконання:

1. Позначте, у якому словнику з’ясовано походження слів (1б):

А тлумачному;

Б етимологічному;

В морфологічному;

Г історичному.

2. Позначте, у якому словнику з’ясовано значення слів, що вживаються в певній місцевості(1б):

А діалектному;

Б термінологічному;

В історичному;

Г фразеологічному.

3. Позначте речення, у якому неправильно вжито слово «приймати» (1б):

А Оля приймала участь у змаганнях з гімнастики.

Б Допоможіть мені прийняти правильне рішення.

В Вам необхідно терміново прийняти заяву від Петрика Ігоря.

Г Прийміть наші щирі побажання з нагоди свята.

4. Позначте рядок, у якому подано правильне тлумачення фразеологічного звороту комарика придушити (1б):

А завдати лиха;

Б міцно заснути;

В почервоніти;

Г мати досвід.

5. Установіть відповідність між фразеологізмами-антонімами (протилежні за значенням) (2б):

1 Хоч греблю гати

А Хоч конем грай

2 Ридма ридати

Б Смішки справляти

3 Як білка в колесі крутиться

В Мастити п’яти салом

Г Як кіт наплакав

4 Курці ступити ніде

Д Працювати як мокре горить

6. Установіть відповідність між фразеологізмами та правильним тлумаченням їх (2б):

1 Тремтіти від холоду

А Мов грім з ясного неба

2 Несподівано з’явитися

Б Знімати шкуру

3 Визискувати когось

В Одним миром мазані

4 Почувати себе ніяково

Г Дзвонити зубами

 

Д Ні в тих ні в сих

7. Зредагуйте речення (2б):

1. На високому рівні пройшли весняні канікули. 2. Поет завоював світову вдячність. 3. На зустріч прийшли відомі поети та письменники. 4. Я тепер дивлюся на це все другими очима. 5. У романі І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено події, що відбувалися після скасування кріпосного права. 6. У другий раз ми продовжимо цю розмову.

8. Складіть і запишіть речення з поданими фразеологізмами  (2б):

Товкти воду в ступі;     виносити сміття з хати.

Українська література, 29.04.20р.

Тема. Микола Вороний. Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.

 

Матеріал для вивчення:

  Історія української літератури поповнюється іменами письменників, творчість яких протягом тривалого часу була недоступною широкому колу читачів.

  Більшовицька тоталітарна система перервала життя Миколи Вороного, так само вбили його сина Марка, також поета, намагаючись вбити під корінь український рід, знищити цвіт нації. Вони є жертвами сталінського геноциду, який знищував національно свідому інтелігенцію, аби поставити Україну на коліна. Багато років радянська влада замовчувала або перекручувала правдиві факти про творчість митця. Нам випала чудова нагода ознайомитися з життям і творчістю цього поета. Недарма його називають співцем краси, а її він бачить усюди: у чарах природи, у людях, у словах...

  1. Дитинство, роки навчання.

Микола Кіндратович Вороний (псевдоніми Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик) — український поет, письменник, перекладач, режисер, актор, театрознавець, громадсько-політичний діяч, історик і публіцист.

Народився 6 грудня 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська обл.) у родині ремісника, де зберігалися давні українські традиції. Мати прищепила малому Миколці палку любов до українських пісень, казок, легенд і звичаїв.

Батько Кіндрат Вороний походив з кріпаків, мати — Одарка Колачинська. Коли малому було пів року, сім'я переїхала до Харкова.

Там навчався спочатку в початковій школі, потім у Харківському реальному училищі, пізніше — в Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв'язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів. Пізніше продовжує навчатися у Віденському і Львівському університетах.

У період навчання у Львівському університеті знайомиться з Франком. Допомагав йому у виданні газет „Громадський голос” і „Радикал”.

2. Літературна та театральна діяльність.

Працює бібліотекарем і коректором Наукового товариства „Руська бесіда”, у редакції журналу „Житє і слово”. З 1897 року — актор труп М. Кропивницького, П. Саксанського та інших. Сцену залишає 1901 року. З 1910 р. оселяється в Києві, працює в театрі М. Садовського, викладає в театральній школі. Восени 1917 р. стає директором Українського національного театру. 1920 року емігрує до Варшави і видає збірку „За Україну” (1921 р). 1926 року повертається до України та веде педагогічну і театральну діяльність. Перший вірш „Не журися, дівчино” був надрукований 1893 року, але поетичні твори писав ще навчаючись у Харківському реальному училищі.

3. Останні роки життя.

На початку 30-х років митця засудили, вирок — трирічне заслання до Казахстану. Вирок було замінено забороною проживати в Україні. Син Марко прагнув добитися помилування, але його звинуватили в націоналізмі, заарештували й відправили на Соловки.

Вивчення архівів КДБ дозволило документально точно визначити, що Микола Вороний проходив по груповій справі з традиційним для того часу формуванням „за участь у контрреволюційній військово-повстанській організації” Репресований у 1934 р. Розстріляний 7 червня 1938 року. Архів Вороного зберігається в інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Реабілітовано посмертно у 1957 р.

4. Основні мотиви лірики Миколи Вороного.

1. Роль поета і поезії в суспільному житті.

2. Патріотичні мотиви, Любов до України.

3. Віра в український народ, сподівання на краще майбутнє.

4. Інтимна лірика.

5. Пейзажна лірика.

6. Урбаністичні мотиви.

 

Крім символізму, в поезії М. Вороного можна також знайти відчутні риси неоромантизму і реалізму.

Символізм (з грец. симболон —ознакаприкметасимвол) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії.

Домашнє завдання:

Вивчити теоретичний матеріал уроку, скласти хронологічну таблицю письменника.