Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

вівторок 07.04

Конспект уроку

з біології

9-А клас

07.04.2020

Тема. Постембріональний розвиток людини.

1. Що таке постембріональний розвиток?

      Постембріональний розвиток — це розвиток від народження до смерті організму, який внаслідок біосоціальної природи людини має особливості. Однією з основних подій постембріогенезу є статеве дозрівання, за настанням якої у ньому виокремлюють три періоди: передрепродуктивний, репродуктивний та післярепродуктивний.

2. Які є періоди постембріонального розвитку?

Періоди постембріонального розвитку

1. Передрепродуктивний період

2. Репродуктивний період

3. Післярепродуктивний період

          Передрепродуктивний період — це період життя організму від народження до настання статевої зрілості. Порівняно з тваринами статеве дозрівання людини відбувається доволі пізно, і сам період відрізняється відносно більшою тривалістю, оскільки окрім фізіологічного й фізичного розвитку відбуваються психічний розвиток й формування ВНД, мислення, розумової діяльності та ін. Людина розумна — це вид з найповільнішою зміною поколінь.

        Репродуктивний період — це період статевої зрілості організму, що характеризується здатністю людини до розмноження. У жінок цей період триває від 9—16 років до 45—50 років, у чоловіків від 11—18 років. Жіночий організм після настання статевої зрілості здатний завагітніти кожного місяця, у той час як у більшості тварин ця здатність з'являється у певний період розмноження. Але більшість жінок не може народити більш ніж 6—11 дітей за все життя, оскільки організм зношується від пологів. І ця потенційна плідність не реалізовується в сучасному суспільстві. Важливою умовою статевої зрілості є визначення кожною людиною своєї статевої соціалізації. Щоб стати дорослою людиною, необхідно крім фізіологічної зрілості сформувати соціальні установки. Окрім того, на репродукцію людини впливають і соціальні норми. Так, згідно із законом молодим людям в Україні можна одружуватися з 18 років.

       Післярепродуктивний період — це період, що характеризується втратою організму здатності до розмноження. В організмі людини зменшуються вміст води, інтенсивність обміну речовин, послаблюються життєві функції, зменшуються маса тіла та його розміри. На цьому етапі відбувається старіння організму.

Отже, для людини як біосоціального виду характерні пізня статева зрілість, більша тривалість передзародкового періоду, низька потенційна й реальна плідність, найповільніша зміна поколінь, поява перехідного періоду між періодами статевої зрілості та літнього віку.

3. Які чинники і як впливають на ріст і розвиток у постембріогенезі людини?

     Ріст і розвиток людини є сукупністю кількісних та якісних змін організму, що забезпечують її життєдіяльність та адаптацію до умов середовища. Ці процеси становлять цілісну динамічну збалансовану єдність, яка здійснюється при взаємодії ендогенних (генотип, гормони, міжклітинні взаємодії, сигнальні речовини, мутації) й екзогенних (навколишнє середовище: поживні й додаткові речовини, енергія, інформація, біотичні й абіотичні взаємовідносини, шкідливі звички, хвороботворні впливи) чинників. Виокремлюють низку закономірностей, що характеризують впливи чинників на ріст й розвиток людини.

    Неперервність. Ріст і розвиток клітин, органів, систем органів, організму можуть бути обмеженими й необмеженими, прогресивними й регресивними, швидкими й повільними залежно від дії чинників, але у будь-якому випадку ці процеси відбуваються ПОСТІЙНО й НЕПЕРЕРВНО.

     Гетерохронність («різночасовість») полягає в тому, що різні структури формуються в певний час життя організму в тому порядку, що його визначає генотип. Так, молочні зуби формуються раніше за постійні, спочатку з'являються зародкові листки, а вже потім тканини.

     Нерівномірність проявляється різними темпами росту й дозрівання органів або систем упродовж онтогенезу. Так, окремі частини нервової системи розвиваються і формуються різними темпами і в різні строки. Вегетативна нервова система є досить зрілою вже при народженні, а соматична — дозріває пізніше. Бурхливий ріст тіла в довжину на першому році життя пов'язаний зі збільшенням маси тіла, а уповільнення росту в наступні роки зумовлене активними процесами диференціації клітин, тканин, органів.

    Надійність. Організм людини від природи наділений механізмами надмірності, пластичності, дублювання функцій. Так, для генетичного коду властива виродженість, у разі втрати зору відбувається компенсація щодо отримання інформації через дотик.

    Гетеросенситивність («різночутливість») передбачає різну сприйнятливість клітин, органів чи систем органів щодо тих чи інших впливів середовища на певному етапі розвитку. Так, підлітки у своєму віці дуже чутливі до впливів середовища через гормональний «штурм», а критичними періодами для розвитку зародка є імплантація і плацентація.

      Індивідуальність характеризує особливості росту й розвитку кожного конкретного організму, що визначаються взаємодією генотипу й умов середовища. Навіть монозиготні близнята з однаковим генотипом відрізнятимуться тими або іншими проявами ознак.

     Отже, усю різноманітність чинників, що справляють позитивний або негативний вплив на організм, поділяють на ендогенні та екзогенні, а основними закономірностями їхнього впливу є неперервність, гетерохронність, нерівномірність, надійність, гетеросенситивність, індивідуальність.

1.    Що таке постембріональний розвиток?

2.    На які вікові періоди поділяється постембріональний розвиток людини?

3.    Чим відрізняється календарний (хронологічний) вік людини від біологічного?

4.    Які зміни в організмі людини відбуваються в підлітковому віці?

 

Основи здоров’я

9 – А клас

Стосунки з однолітками та дорослими

  • Стосунки з однолітками

  • Стосунки з дорослими

У всіх роботах з проблем психології підліткового віку так чи інакше визнається та роль, яку відіграють стосунки з однолітками та дорослими у формуванні соціальної ситуації розвитку підлітка. Спілкуючись, у першу чергу, зі своїми однолітками, підліток отримує необхідні знання про життя. Більш за все особливості особистісного розвитку підлітка виявляються в спілкуванні з однолітками.

Підліток і однолітки. Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з товаришами. Якщо для молодших школярів основою для об'єднань найчастіше є спільна діяльність, то тепер, навпаки, привабливість тих чи інших занять та інтереси визначаються передусім Їхніми можливостями для спілкування з однолітками (Л.І. Божович).

Спілкування з однолітками у цьому віці набуває абсолютно виняткової значущості, воно займає центральне місце у житті підлітка.

Слід мати на увазі й ту обставину, що для підлітків важливо не просто бути разом з однолітками – вони прагнуть зайняти в Їхньому середовищі таке місце, яке б відповідало їхнім домаганням. Для одних це бажання бути лідером, для інших – користуватись авторитетом у якійсь справі, треті намагаються знайти близького друга, та завжди це прагнення є провідним мотивом поведінки в цьому віці.

Спілкування з однолітками дедалі більше виходить за межі шкільного життя і навчальної діяльності, охоплюючи нові інтереси, види діяльності, стосунки, виділяючись в окрему, самостійну і надзвичайно важливу для підлітка сферу життя.

Сказане пояснює, з одного боку, підвищений конформізм підлітків щодо компаній однолітків і, з другого, – їхню недисциплінованість і навіть правопорушення через невміння домогтися бажаного місця у таких компаніях.

Суб'єктивне значення для підлітка сфери спілкування з однолітками серйозно відрізняється від її оцінки дорослими, особливо вчителями (С.К. Масгутова). Самі підлітки вважають свої переживання з цього приводу найбільш типовими і значущими, тоді як учителі думають, що підлітків найбільше хвилюють стосунки з ними, а батьки приписують таке саме значення взаєминам у сім'ї.

Спілкування з товаришами у цьому віці набуває такої цінності, що нерідко відсуває на другий план і навчання, і навіть стосунки з рідними. Так, серед причин зниження успішності та порушень поведінки, різних афектних переживань одне з головних місць займає невдоволеність підлітків своїми стосунками з однолітками. що часто не усвідомлюється ні дорослими, ні самими підлітками.

Суттєво міняються мотиви спілкування з товаришами та зумовлені ним переживання впродовж підліткового віку. Якщо в IV класі домінує просте бажання бути серед однолітків, гратися з ними, щось разом робити, то вже в V-V1 класах основним стає прагнення мати певний статус в їхньому колективі, а в VII–VIII класах йдеться про потребу підлітка в автономії в колективі однолітків і пошук визнання цінності власної особистості в їхніх очах. Дослідження свідчать, що саме фрустрація потреби бути значущим серед товаришів у багатьох підлітків спричинює найважчі негативні переживання (С.К. Масгутова).

З роками також змінюються критерії оцінки однолітків. Якщо в молодших класах вони передусім пов'язані з тим, як дитина виконує вимоги дорослого (успішність, поведінка, громадська активність тощо), то у підлітків на перший план виходять особисті якості, найважливіша серед яких – товариськість, далі – сміливість, уміння керувати собою, знання (а не просто успішність) тощо.

У підлітковому віці розвивається вміння орієнтуватись на вимоги товаришів, враховувати їх. Серед таких вимог особливе місце посідає неодмінність додержувати певного кодексу товариськості (як правило, до його норм відносять повагу гідності, рівність, чесність, допомогу товаришам тощо). Цікаво, що підлітковий кодекс товариськості інтернаціональний за своїм характером, а порушення його норм завжди і скрізь зауважується і засуджується однолітками. Так звані "ізольовані" підлітки мають спільну характерну особливість. На думку однолітків, у них відсутні якості "справжнього товариша", що не може бути виправдано вже нічим іншим.

Нормативність у підліткових групах формується стихійно, контроль за нею здійснюється в максималістських формах. Якщо підліток підвів, зрадив, кинув, він може бути побитий, йому можуть оголосити бойкот і залишити на самоті. Підлітки жорстко оцінюють своїх однолітків, які в своєму розвитку ще не досягли рівня самоповаги, не мають власної думки, не вміють відстоювати свої інтереси.

Важливу роль у розвитку особистості підлітка відіграють взаємини з товаришами та близьким другом. Будь-який підліток мріє про нерозлучного друга. Причому про такого, якому можна було б довіряти "на всі 100", як самому собі, який буде відданий і вірний, незважаючи ні на що. В ньому шукають подібності, розуміння, прийняття. Друг задовольняє потребу в саморозумінні. Дружба має вибірковий характер, зрада не прощається. А разом з підлітковим максималізмом дружні відносини носять своєрідний характер: з одного боку – потреба в єдиному відданому другові, з іншого – часта зміна друзів.

До дружніх стосунків ставляться особливі вимоги – взаємної відвертості та розуміння, рівності, чуйності, здатності співпереживати, вміти зберігати таємниці тощо.

Підлітки схильні встановлювати дуже близькі (як правило, тимчасові) стосунки з різними однолітками – йде пошук друга. З кожним роком потреба у взаєминах з ним стає дедалі гострішою.

Спілкування з близьким другом є темою особливих розмірковувань підлітка. Саме тут (побудова стосунків з другом та дії в їхніх рамках) відбувається пізнання підлітком іншої людини і самого себе, розвиваються засоби такого пізнання (вміння порівнювати, аналізувати й узагальнювати вчинки друга і власні, бачити їхню етичну сутність і оцінювати її, розширення уявлень про власну особистість та особу товариша, зміни в оцінках інших та самооцінках тощо).

Підлітки дорожать дружбою, водночас будучи вкрай ревнивими, вимогливими та схильними до образ.

Істотно змінюються взаємини хлопчиків і дівчаток. Виникає взаємний інтерес, бажання сподобатись і, як наслідок, розвивається інтерес до власної зовнішності та стурбованість у цьому зв'язку.

Інтерес до однолітків протилежної статі сприяє розвиткові вибіркової спостережливості: зауважуються найнезначніші зміни у поведінці, настроях, переживаннях та реакціях симпатичної людини. З'являється й увага до власних психоемоційних станів, зумовлених спілкуванням із симпатичними однолітками.

Підліток і дорослі. Важливою та важкою проблемою підліткового віку, яка має як психологічний, так і соціальний аспекти, є проблема взаємовідношень підлітків та дорослих. Перш за все, це торкається взаємовідношень з рідними та вчителями.

Підлітковий вік – це період становлення якісно нових взаємин з дорослими. Підлітки вже, яка правило, не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні стосунки як такі, що не відповідають їхнім уявленням про власну дорослість та самостійність. Вони вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності, тобто істотно обмежують права дорослого та розширюють свої власні.

Проводячи аналіз світу власних переживань, оцінюючи свою поведінку, підліток постійно зрівнює їх з переживаннями та поведінкою дорослих. І сам світ відтворюється за допомогою дорослих людей.

Невиконання розпоряджень дорослого, різні форми протесту тощо – все це ні що інше, як форма боротьби підлітка за зміну існуючого типу стосунків. Нові форми взаємин поступово витісняють старі, але вони тривалий час співіснують,зумовлюючи конфлікти, взаємні непорозуміння та труднощі у спілкуванні дорослого з підлітком.

Підліток претендує на нові права. Дорослість – це, передусім, самостійність, і підліток прагне самостійності у вирішенні найрізноманітніших проблем: коли, де, з ким йому гуляти, коли вчити уроки, як одягатися, що робити та ін. Іноді це проявляється так гостро, ніби підліток взагалі не визнає авторитету дорослого і відмовився від слухняності у стосунках з ним у принципі.

Конфліктність при переході до нового типу взаємин виявляється там і тоді, коли зміни в розвитку особистості підлітка випереджають необхідні корективи стосунків з дорослими, коли ініціатором таких коректив виступає підліток, а дорослі з усіх сил цьому опираються.

Характер спілкування з дорослими істотно впливає на особливості самооцінки підлітків. Так, лише у 8,3% підлітків, які могли довірливо спілкуватися з батьками, неадекватна самооцінка (так чи інакше вони недооцінюють себе). При домінуванні ж регламентованого спілкування неадекватна самооцінка мала місце у 87,9% випадків. Стійка самооцінка формується у 79,1% підлітків, якщо у них є можливості для довірливого спілкування, і лише у 25% при регламентованому спілкуванні (Г.С. Абрамова).

Самим головним новоутворенням підліткового віку являється багатогранне та суперечливе почуття дорослості.

 

                                                                             Фізика

Застосування електролізу у промисловості та техніці

 

Д/з Опрацювати §24, дати відповіді на запитання 1, 2, 3, які є після параграфа.

Підручник доступний за посиланням

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/1dwEZnLWorMNUEP__nQZNNaBLli6VWO6o?usp=sharing

 

9а                                                 АНГЛІЙСЬКА МОВА

Тема: Школа життя.

https://www.youtube.com/watch?v=P3tBJESDamE

https://www.youtube.com/watch?v=GLBRC1sVygY

Name some reasons why we go to school. (перекласти)

  • To learn and to read and write:

  • To learn about science;

  • To learn different subjects;

  • To prepare for our future education;

  • To understand other people;

  • To learn to respect each other;

  • To learn foreign languages.

  • To study History;

 

 

Домашнє завдання: Записати та перекласти слова, вивчити жести, перекласти речення.

 

Виконане Д.З. відправляйте на: Naik0n347@gmail.com або +380971864759(viber, whасap

 

7 – А , українська мова                                                     Дата 07.04.2020

Тема. Усний твір-опис дій, виконуваних автором   в художньому стилі.

Основний зміст уроку

Бесда

  • Назвіть типи мовлення.

  • Які особливості має опис?

  • Які види описів вам відомі?

  • Що таке опис виконання дії?

  • У якому стилі можна описати виконання дії?

  • Чим відрізняється такий опис у художньому стилі від наукового?

Проблемне питання

  • - З якою метою, на вашу думку, ми вдаємося до опису виконання дії?

 

Робота над твором

Мовленнєве завдання

       Поміркуйте, виконання яких дій приносить задоволення й радість вашим рідним (мамі, татові, бабусі, дідусеві, братові, сестрі).

       Чи доводилося вам спостерігати за тим, як вони виконували цю роботу? Складіть твір-опис виконання дії на основі власних спостережень у художньому стилі.

       Доберіть заголовок до твору.

Словникова робота

  • Доберіть слова-синоніми, за допомогою яких можна описати дії тих, хто працює.

      Працює, трудиться, виготовляє, виробляє, майструє.

  • Доберіть означення до слова праця.

     Бажана, корисна, творча, плідна.

  • Доберіть прислівники до слова працювати (як?).

     Упевнено, успішно, активно, легко, уміло, зосереджено, систематично.

  • Доберіть фразеологізми, які б характеризували виконання дії. Які з них говорять безпосередньо про дію, а які – про результат дії? Поясніть значення фразеологізмів. У разі потреби скористайтеся довідкою.

     Не покладаючи рук, як з голочки, як по нотах, ганяти як солоного зайця, за гаряче й студене хапати, трудитися в поті чола.

     Довідка: старанно працювати; новий, щойно добротно зроблений; працювати легко, без ускладнень; без перепочинку, весь час; усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися.

  • Доберіть слова для позначення послідовності дій.

     Спочатку, перш за все, потім, опісля, згодом, тепер, нарешті.

Самостійне складання плану

Орієнтовний план

  1. Де, коли і за яких обставин ви спостерігали за виконанням дії.

  2. Чи потрібною є робота?

  3. Послідовність виконання певних трудових дій.

  4. Що зацікавило нас у роботі. Що запам’яталося, вразило, здивувало?

  5. Оцінка результатові праці.

Робота над складанням твору

 

Домашнє завдання

  1. Дібрати 5 прислів’їв і приказок про роль праці в житті людини

9 – А Всесвітня Історія

Тема. Франція у період Реставрації. Липнева революція і липнева монархія

І. Вивчення нового матеріалу

Липнева революція

(27—30 липня 1830 р.)

У липні 1830 р. у Франції сталася революція.

Причини революції.

1. Незадоволення різних верств населення Франції режимом Бурбонів, який намагався відновити старі порядки.

2. Загострення політичної обстановки в країні внаслідок приходу до влади крайніх монархістів, які сформували уряд.

Привід до революції.

1. Спроба Карла X здійснити державний переворот, аби посилити свою владу.

2. У липні 1830 р. король видав укази (ордонанси), за якими:

• палата депутатів розпускалася; • зменшувався загал виборців; • заборонялася будь-яка свобода преси; • виборчі права надавалися тільки великим землевласникам.

Характер революції. Буржуазна.

Рушійні сили. Робітники, ремісники, дрібні службовці, частина буржуазної інтелігенції, студенти, міська біднота.

Владу захопили: верхівка буржуазії, банкіри, залізничні магнати, власники вугільних шахт, власники залізних рудників, частина великих землевласників.

В історію революція ввійшла під такими назвами:

1. Липнева революція.  2. “Три славні дні” (стільки тривала революція).

Особливість революції. Вона лише замінила при владі старе дворянство, що намагалося знищити завоювання Французької революції кінця XVІІІ ст., великою фінансово-промисловою буржуазією. Чому демократичні сили не прийшли до влади

1. Були слабкі та неорганізовані.

2. Не могли очолити революцію.

3. Не мали чіткої програми.

Перебіг Липневої революції 1830 року

26 липня 1830 р. Опубліковано укази, спрямовані на посилення королівської влади.

27 липня 1830 р. У Парижі з’явилися барикади.

До вечора війська розігнали повстанців.

28 липня 1830 р. Весь Париж покрився барикадами. Почалися бої з військами.

Частина військ перейшла на бік повсталих. Париж перейшов до рук повсталого народу. Карл X відрікся від престолу і втік у Велику Британію.

Причини швидкої перемоги революції

Державний апарат, на чолі якого стояли дворяни, не відповідав ринковій економіці суспільства.

Наслідки Липневої революції у Франції

1. Було скинуто політичну владу дворян і встановлено буржуазну монархію.

2. Дала могутній поштовх революційним подіям у Бельгії, яка відокремилася від Голландії.

3. Вплинула на розвиток революційних подій в інших країнах Західної Європи:

• спалахнуло повстання в Польщі проти царизму,

• наростала національно-визвольна боротьба в Німеччині та Італії.

4. Значно ослабила Священний союз, який не наважився виступити на захист Бурбонів.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати 2 параграф; скласти хронологічну таблицю подій.

Посилання на підручник: https://pidruchnyk.com.ua/986-vsesvitnya-istoriya-9-klas-sorochinska.html