Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Вівторок

Конспект уроку

з географії

9 – Б клас

14. 04. 2020 р.

ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ.
 

Поняття про природні умови і ресурси. Класифікація природних ресурсів за належністю до компонентів природи та характером їх відновлення.

 

Вивчення нового матеріалу.

  1. Поняття про природні умови і ресурси.

         Природні умови — це тіла й сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил мають істотне значення для життя й діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій та обслуговуючій діяльності людей.

До них належать рельєф, клімат і вода як умова розвитку господарства. Рельєф Землі відіграє велику роль у господарській діяльності людей. Найбільш придатною для господарського використання є рівнинна поверхня. На рівнинах зручно прокладати шляхи, з найбільшою ефективністю механізувати сільськогосподарські роботи.

Гірські місцевості значно складніші для господарського освоєння. Механізми тут працюють менш продуктивно, витрати пального збільшуються. Так, продуктивність трактора з ухилом поверхні 0,008 зменшується на 13— 15 %, а витрати пального збільшуються на 12 %.

             Під природними ресурсами розуміють тіла і сили природи, їло їх наданому рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можна використати для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

Розрізняють два види природних ресурсів, що їх використовує суспільство: 1) які служать безпосереднім засобом існування людей — природна родючість ґрунтів, риба в морях, річках та озерах, дикі звірі, дикоростучі харчові ресурси (плоди, коріння, стебла) та ін.; 2) що є джерелом засобів праці — метали, паливо, деревина для виготовлення різних знарядь, водоспади, які приводять у дію спершу водяне колесо, а потім турбіни гідростанцій, тощо. Природні ресурси другого типу використовуються для виготовлення засобів виробництва.

За матеріальною сутністю природні ресурси — частина географічного середовища.

  1. Класифікація природних ресурсів за належністю до компонентів природи та характером їх відновлення.

                   Оскільки природні ресурси — компоненти природи, вони можуть класифікуватися за належністю до того чи того класу або явиш природи.

За цією ознакою вирізняються такі групи природних ресурсів: мінеральні, земельні, водні, лісові, фауністичні, рекреаційні, кліматичні.

Через загострення проблеми раціонального використання природних ресурсів та охорони природи в останні роки набула широкого визнання класифікація за ознакою вичерпності природних ресурсів, яку іноді звуть екологічною класифікацією. За цією класифікацією всі природні ресурси поділяються на такі групи:

— невичерпні, до яких належить внутрішнє тепло Землі, сонячна радіація, енергія прибою, припливів і відпливів, падаючої води, вітру та ін.;

— вичерпні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, лікарські рослини, рослинне паливо тощо;

— вичерпні не відновлювані: мінеральна сировина, будівельні матеріали.

            В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить поділ їх на засоби виробництва і предмети споживання. Крім того, розрізняють природні ресурси виробничого й невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одно-та багатоцільового призначення.

Запитання:

  1. Що таке природні умови, природні ресурси?

  2. Як класифікують природні ресурси?

  3. Що відносять до вичерпних ресурсів?

  4. Що відносять до невичерпних ресурсів?

  5. Які ще розрізняють природні  ресурси?

 

Хімія 9б клас 14.04.

Поняття про рН розчину. 

Лабораторний  дослід №7

Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах. Встановлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти, харчової і косметичної продукції) за допомогою універсального індикатора

Для різних хімічних, промислових і біологічних процесів дуже важливою характеристикою є кислотність розчинів, що характеризує вміст кислот або лугів у розчинах. Оскільки кислоти й луги є електролітами, то для характеристики кислотності середовища використовують уміст йонів H+ чи OH-

У розчинах кислот унаслідок їх дисоціації з’являються додаткові йони H+. У таких розчинах йонів H+ значно більше, ніж йонів OH-, що утворилися під час незначної дисоціації води, тому ці розчини називають кислотними. Прийнято говорити, що такі розчини мають кислотне середовище. Чим більше йонів H+ міститься в розчині, тим більша кислотність середовища.

У розчинах лугів унаслідок дисоціації, навпаки, переважають йони OH-, а катіони H+ від незначної дисоціації води майже відсутні. Середовище таких розчинів є лужним. Чим вищою є концентрація йонів OH-, тим більш лужним є середовище розчину.

У розчині кухонної солі кількість йонів H+ та OH- однакова й дорівнює по 1 · 10-7 моль у 1 л розчину. Таке середовище називають нейтральним (мал. 11.1, посередині). Фактично це означає, що розчин не містить ані кислоти, ані лугу. Нейтральне середовище характерне для розчинів деяких солей (утворених лугом і сильною кислотою) та багатьох органічних речовин. Чиста вода також має нейтральне середовище.

 

Водневий показник

Якщо порівнювати смак кефіру й лимонного соку, то можна впевнено стверджувати, що лимонний сік набагато кисліший, тобто кислотність цих розчинів різна. Ви вже дізналися, що в чистій воді також містяться йони H+, але кислого смаку не відчувається. Це зумовлено надто малою концентрацією йонів H+. Часто буває недостатньо сказати, що середовище кислотне чи лужне, а необхідно кількісно його схарактеризувати.

Кислотність середовища кількісно характеризують водневим показником pH (вимовляється «пе-аш»), що пов’язаний з концентрацією йонів Гідрогену. Значення pH відповідає певному вмісту катіонів Гідрогену в 1 л розчину. У чистій воді й у нейтральних розчинах у 1 л міститься 1 · 10-7 моль йонів H+, а значення pH дорівнює 7. У розчинах кислот уміст катіонів H+ більше, ніж у чистій воді, а в лужних розчинах — менше. Відповідно до цього змінюється й значення водневого показника pH: у кислотному середовищі він перебуває в межах від 0 до 7, а в лужних — від 7 до 14. Уперше водневий показник запропонував використовувати датський хімік Петер Сьоренсен.

 

https://www.youtube.com/watch?v=mUDgZlfS7HM

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД №7

Обладнання: штатив із пробірками, піпетка.

Реактиви: вода, хлоридна кислота, розчини NaCl, NaOH, столовий оцет, універсальний індикатор (розчин або індикаторний папір), харчові продукти й косметична продукція (наприклад, лимон, шампунь, зубна паста, пральний порошок, газовані  напої, соки тощо).

Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.

Установлення приблизного значення pH води, лужних і кислих розчинів

1. У п’ять пробірок налийте по 1–2 мл води, хлоридної кислоти, розчинів натрій хлориду, натрій гідроксиду та столового оцту.

2. До кожної пробірки додайте по 2–3 краплі розчину універсального індикатора або занурте індикаторний папірець. Визначте pH розчинів, порівнюючи колір індикатора з еталонною шкалою. 

 

Вміст пробірки

Колір універсального

індикатора

Значення 

рН

Середовище

вода

 

7

 

хлоридна кислота

 

1

 

розчин 

натрій хлориду

 

7

 

розчин

натрій гідроксиду

 

14

 

столовий оцет

 

2

 

Складіть рівняння дисоціації цих сполук.

Дослідження pH харчової та косметичної продукції

Випробуйте універсальним індикатором зразки харчових продуктів та косметичної продукції. Для випробування сухих зразків, як, наприклад, пральний порошок, їх необхідно розчинити в невеликій кількості води (1 шпатель сухої речовини на 0,5–1 мл води). Визначте pH розчинів. 

Продукція

Колір універсального

індикатора

Значення 

рН

Середовище

лимон

 

3

 

шампунь

 

6

 

зубна паста

 

7

 

пральний

порошок

 

11

 

кольорові

газовані

напої

 

3

 

соки

 

4

 

ВИСНОВОК: 

Основи здоров’я 

Негативні наслідки ранніх статевих стосунків

Соціально-економічна й інформаційна ситуація, що склалася в Україні, не лише формує самопочуття і впливає на систему цінностей дорослого її населення, а й істотно позначається на молоді. І найуразливішою виявляється така делікатна сфера людського життя, як статеві взаємини. Так, за даними опитування, проведеного Інститутом соціальної і політичної психології АПН України, середній вік початку статевого життя (показник, який в усьому світі вважається одним з найважливіших критеріїв ефективності освітніх програм із статевої просвіти молоді) становить 15-16 років.

У більшості випадків для періоду раннього початку статевого життя характерна повна непоінформованість або недостатня інформованість партнерів щодо можливих негативних та небезпечних наслідків незахищених сексуальних стосунків. У першу чергу це стосується небажаної вагітності, яка часто переривається в кращому разі — шляхом медичного аборту, а в гіршому — спробою перервати вагітність застосуванням некоректних народних та інших методів, що, поза всяким сумнівом, може негативно позначитися на репродуктивній функції майбутньої жінки.

Чому ж у наш час багато випадків ранньої вагітності? Є різні соціально-економічні причини вагітності дівчаток-підлітків, а однією з основних є те, що підлітки займаючись сексом, не думають про наслідки і ставляться до цього питання безвідповідально. Сексуальні зв’язки стають причинами небажаної вагітності.

Підлітки повинні бути інформовані про наслідки раннього сексу, контролювати свої імпульси і навчитися бути сексуально відповідальними молодими людьми.

Легкий доступ до контрацепції може грати ключову роль у попередженні підліткової вагітності. 

Із можливих ризиків найчастіше спостерігається інфікування секстрансмісивними інфекціями. Особливо небезпечними є інфекції, що передаються статевим шляхом, найчастіше вони упродовж тривалого часу перебігають латентно, тобто без клінічних проявів, уражаючи статевий апарат юних жінок та юних чоловіків. Найбільш поширені серед них — урогенітальний трихомоноз, гонорея, хламідіоз, уреоплазмоз, бактеріальний вагіноз, генітальний герпес, кандидоз, ВІЛ та інші.

Ураження статевого апарату, поза всяким сумнівом, впливає на репродуктивну функцію, а відтак — і на демографічну ситуацію в кожному регіоні та в державі. Підлітки, безумовно, внаслідок психологічної незрілості не можуть об’єктивно оцінити кожну ситуацію, пов’язану з реалізацією своєї юначої гіперсексуальності, в її розвитку і наслідках.

Захищатися, захищатися і ще раз захищатися. Лише так можна свідомо визначитися, коли стати батьками. Лише так можна зберегти репродуктивне здоров’я, уникаючи хвороб, які передаються статевим шляхом. І лише так не доведеться приймати складне рішення: робити аборт чи ні.

Статистика невблаганно свідчить про те, що кожна четверта дівчинка, що перенесла ранній аборт, страждає серйозними гінекологічними захворюваннями. Наслідком інфекцій, що виникають внаслідок проведення аборту, є такі хвороби як метрит, параметрит, тромбофлебіт стінки матки, тазовий перитоніт та інші захворювання. Може припинитися менструація або змінитися її частота і тривалість через перфорації матки. Вона відбувається через пошкодження великих судин матки, травм маткових труб. Підсумок цього сумний — безпліддя.

А якщо все-таки вагітність зберегли, то дівчинка, як правило, сама не здатна народити, і їй призначають кесарів розтин, а це вже операція. Народжена у підлітків дитина має маленьку вагу і часто страждає вродженими аномаліями. Здоров’я дівчинки-підлітка підірвано, психіка грубо травмована на все життя, імунітет порушений.

Тільки спілкуючись і живучи життям підлітка, а не відпускаючи його у вільне плавання без твердої руки наставника, можна навчити сексуальних відносин і вберегти від таких травм, як рання вагітність. Краще запобігти, ніж потім болісно довго і боляче вирішувати такі проблеми.

Ідеальним засобом контрацепції для молодих людей підліткового віку вважається презерватив. Простий і зручний у застосуванні, його завжди можна покласти в сумочку чи навіть до кишені джинсів і скористатися у потрібний момент. Він захищає не лише від небажаної вагітності, але й від захворювань, що передаються статевим шляхом.

Переглянути відео до теми:

https://www.youtube.com/watch?v=KmIdQFQPUoI