Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Вівторок

Фізика

Самостійна робота

Всі матеріали для повторення доступні за посиланням

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/1dwEZnLWorMNUEP__nQZNNaBLli6VWO6o?usp=sharing

 

1. Що таке електроліз?

2. Чому деякі речовини називають напівпровідниками?

3. Який газовий розряд називають несамостійним?

 

4. При рафінуванні міді до електродів підведена напруга 250 В. Опір електроліту складає 25 Ом. Яка маса міді виділилася на катоді за 10 годин? Електрохімічний еквівалент міді 0,33 мг/Кл.

 

Конспект уроку

з біології

9-А клас

14.04.2020 рік

Тема. Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук.

1.Біологія як наука.

  Біологія – це наука про життя. Як і будь-яка інша наука, біологія має об’єкт, який вона вивчає, і методи, якими вона користується для його вивчення. Крім того, біологія має власний понятійний апарат – сукупність термінів і понять, які вчені-біологи використовують у своїй роботі.

  Але не тільки наявність усього цього робить біологію наукою. У першу чергу, наукою її робить раціональний підхід у діяльності. Біологія у своїй роботі спирається не на віру, а на сумнів. Біологи постійно піддають сумніву отриману інформацію. Вони багаторазово її перевіряють, пропонують пояснення отриманих результатів і висувають гіпотези, а потім на основі цих гіпотез роблять прогнози. І якщо прогнози збуваються, то гіпотеза стає вже теорією.

Інформація → Перевірка достовірності →  Пояснення отриманих результатів → Гіпотеза →ПрогнозПідтвердження прогнозу → Теорія

2.Предмет біології, її основні галузі

  Предметом біології є всі живі організми та різноманітні прояви їхньої життєдіяльності. Але живих організмів на нашій планеті багато, і вони дуже різноманітні. А ще є вимерлі організми, які також вивчає біологія. Тому сучасна біологія стала справжньою системою наук, у якій виділяють багато галузей.

  Ціла низка галузей біології присвячена вивченню певних систематичних груп живих організмів. Ботаніка вивчає рослини, вірусологія – віруси, зоологія – тварин, а мікологія –  гриби. Це великі галузі, які, у свою чергу, поділяються на більш дрібні. Так, бріологія вивчає мохи, арахнологія – павуків, ентомологія –  комах, мірмекологія – мурах, іхтіологія – риб, орнітологія – птахів, а мамалогія – ссавців. Деякі галузі біології вивчають внутрішні процеси в живих організмах. Це, наприклад, фізіологія рослин і фізіологія тварин. Біохімія вивчає перебіг хімічних реакцій у живих організмах. Цитологія досліджує особливості будови клітин, а гістологія – тканин. Генетика займається дослідженням спадковості та мінливості організмів, а етологія – дослідженням поведінки тварин. Надзвичайно важливою галуззю біології є екологія, яка вивчає взаємодію організмів між собою та з навколишнім середовищем. Існують галузі біології, які займаються вивченням сукупностей живих організмів, їх об’єднань, які утворюються в тих чи інших умовах. Це популяційна генетика (вивчає генетичні процеси в популяціях), біогеоценологія (досліджує біогеоценози) та інші.

Цитологія — наука, що вивчає будову та функції клітин.

Гістологія — наука, що вивчає будову та функції тканин.

Анатомія — наука про будову організму.

Фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму.

Генетика — наука про спадковість і мінливість організмів.

Біохімія — наука про закономірності та особливості перебігу хімічних явищ у живих організмах.

Біофізика — наука, що вивчає закономірності та особливості перебігу фізичних процесів у живих організмах.

Ембріологія — наука, що вивчає закономірності розвитку клітини, тканини та органів зародка.

 

1. Що таке біологія?

2. Що є об’єктом вивчення біології?

3. Які основні галузі біології?

4. Що вивчає анатомія?

5. Що вивчає цитологія?

9 – а,  укр.мова                                    Дата 14.04.2020

Тема. Словосполучення й речення. Будова й види словосполучень. двоскладні й односкладні.

 

Основний зміст уроку

Словосполучення - це синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, одне з яких — головне, а інше — залежне.

Головним у словосполученні є слово, від якого ставиться питання, залежним - яке відповідає на поставлене питання. Залежне слово уточнює і поширює значення головного. Наприклад, 
 Схематично будову цього словосполучення можна показати так: 

 

Більш детально із теоретичним матеріалом ознайомтеся за посиланням

http://shkolyar.in.ua/slovospoluchennya-budova-vydy

 

Тренувальні вправи

 

Завдання 1. Гра «Четверте зайве»   

У кожному рядку знайти сполучення слів, що не є словосполученнями.

  1. Бігати наввипередки, сподіватися на успіх, у дворі, синє море.

  2. Грати на скрипці, пізно ввечері, сильний вітер, червоні і жовті.

  3. Не помітив, рідний край, заплющувати очі, збирати листя.

  4. Жовтокоса осінь, листячко шумить, у далекій країні, міцне коріння.

 

Завдання 2. Утворити словосполучення. Записати у 3 колонки за способом вираження головного слова

Пишатися , краса; радіти, осінь; прогулянка, гай; жовтогарячий , осінь; теплий, осінь; по- осінньому, теплий; надзвичайно красиво; бабина, літо.

 

Отже, щойно ви конструювали словосполучення та з’ясували, що за способом вираження головного слова словосполучення бувають іменні, дієслівні та прислівникові. А ми рухаємося далі.

 

Домашнє завдання

Списати словосполучення. Визначити вид зв'язку слів у них. Ар­гументувати свій вибір.

 

   Сіяти зерно, місто Херсон, зібрати зошити, сильний духом, по­шепки говорити, українська література, занадто відповідально, відверта розмова, поспішаючи до школи, заходиш у метро, наша історія.

 

Завдання надсилати на ел.пошту galjysik@inbox.ru або у Viberгрупу класу.

9 – А Всесвітня Історія

Тема. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Пруссії

І. Вивчення нового матеріалу

Віденський конгрес не усунув роздрібненості Німеччини. Було створено Німецький союз, що являв собою конфедерацію незалежних держав, які не мали єдиного законодавства, армії, фінансів, дипломатичного представництва.

Збереглася необмежена влада королів, князів, герцогів, які підтримували роздробленість країни і панування феодальних порядків або їх пережитків.

Існували різноманітні правила торгівлі, неоднакові системи мір і ваги, різні монети, численні мита під час переїзду кордонів десятків німецьких держав, що негативно впливало на розвиток економіки країни. У Німеччині не було великої промисловості, переважала ручна праця, а машини використовували дуже рідко.

Німеччина залишалася феодально .роздробленою на 38 автономних держав (34 монархії та 4 вільних міста) країною, на чолі яких стояв австрійський імператор, що гальмувало розвиток Німеччини і була головною перешкодою для розвитку ринкових відносин. Найбільшими з них були Австрія, Пруссія, Саксонія, Баварія, Ганновер.

Німецькій буржуазії вдалося у 1834 р. добитися знищення митних кордонів між державами Німецького союзу (без Австрії), а це сприяло створенню єдиного внутрішнього національного ринку.

У 1819 р. було прийнято Калсбадські постанови з’їздом німецьких государів, які поширювали на всі німецькі держави жорстокий поліцейський терор. Університети були під суворим контролем властей. На цьому з’їзді було створено спеціальну Комісію, яка стала органом поліцейського розшуку неблагонадійних. Місцеві парламенти стали слухняним знаряддям цієї політики.

Втрата своїх позицій Австрією й посилення Пруссії

Німецька конфедерація, що прийшла на зміну “Священній Римській імперії німецької нації”, 1815 р. складалася з 38 автономних держав, на чолі яких стояв австрійський імператор.

Найбільшими державами на території Німеччини були Австрія та Пруссія. Економічно розвинена Пруссія хотіла позбутися панування Австрії.

Посилення Пруссії відбувається після призначення королем Вільгельмом І у 1862 р. Бісмарка прем’єр-міністром Пруссії.

Отто фон Бісмарк (1815— 1898) — представник прусського юнкерства, політик сильної волі, великого прагматизму та енергії. Він вважав головною метою об’єднання Німеччини під владою Пруссії і що всі питання потрібно вирішувати „залізом і кров’ю”.

Відтоді Бісмарк почав об’єднання країни за допомогою війн. Першим кроком Бісмарка була реорганізація армії, яку він провів попри опір парламенту, що проголосував проти фінансування цього проекту. Цей конфлікт набув гострих форм, але врешті-решт парламент змушений був поступитися.

Першою у низці війн, що забезпечили об’єднання німецьких держав під гегемонією Пруссії, стала Датська війна 1864 p., у якій жодна з європейських держав не підтримала Данію, що розв’язувало Пруссії руки.

Посилення Пруссії відбулося після подій 1866 р. , коли вона, заручившись підтримкою інших європейських монархій.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 6

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/986-vsesvitnya-istoriya-9-klas-sorochinska.html