Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

вівторок 17.03

Правила формування міжособистісних стосунків

На цьому уроці ви дізнаєтеся:

• про важливість розбудови міжособистісних стосунків;

• про стосунки з дорослими й однолітками.

Пригадайте!

Як потрібно будувати стосунки з людьми, які вас оточують, аби вони добре до вас ставилися?

Висловлюємо свою думку

Як ви розумієте вислів: «Сумніваюся, чи можна бути дійсно правдивим і щирим наодинці із собою. Адже правда, як і час, народжується із взаємин між людьми й залежить від них»?

Міжособистісні стосунки.

Міжособистісні стосунки — це сукупність зв’язків, створених людьми; почуття, судження та звернення одне до одного; стосунки з близькими людьми: стосунки між дітьми, між чоловіком і дружиною, братом і сестрою. Звісно, міжособистісні стосунки не обмежуються колом сім’ї, між людьми, які нас оточують, теж існують взаємини.

Міжособистісні стосунки зароджуються й розвиваються в суспільних відносинах. Це й обмін інформацією, сприймання й розуміння людини людиною, вироблення спільної стратегії взаємодії. Які ж бувають міжособистісні стосунки? Вони можуть бути офіційні й неофіційні, стосунки керівництва та підлеглих, ділові й особисті, раціональні й емоційні. Офіційними називають стосунки, які виникають між людьми на посадовій основі. Вони фіксуються законом, регулюються положеннями, що затверджені офіційно, відповідними правилами та нормами. На відміну від них, неофіційні стосунки формуються на основі особистих, або приватних, стосунків між людьми. Ділові стосунки виникають унаслідок спільної праці людей, а особисті складаються між людьми незалежно від спільної праці. У раціональних міжособистісних стосунках головне — знання людей одне про одного й об’єктивні оцінки, які їм дає оточення. Емоційні взаємини — це, навпаки, оцінки суб’єктивні, що ґрунтуються на особистому, індивідуальному сприйнятті одне одного. Такі стосунки обов’язково супроводжуються позитивними або негативними емоціями; вони не завжди будуються на ді У формуванні людських стосунків важливе значення мають сприйняття, оцінка й розуміння людьми одне одного.

Розвиток міжособистісних стосунків у групі проходить кілька етапів.

Перший етап — етап знайомства: виникнення взаємного контакту, взаємного сприйняття й оцінки людьми одне одного, що зазвичай впливає на характер взаємин між ними.

Другий етап — етап дружніх стосунків: виникнення міжособистісних стосунків, формування внутрішнього ставлення людей одне до одного, поява не формального активу, тобто членів групи, що мають авторитет у багатьох членів колективу. Цей етап характеризується створенням системи міжособистісних і ділових стосунків між членами колективу, появою лідера групи, де всі учасники визнають його керівництво, покладаються на нього в прийнятті серйозних рішень і вирішенні важливих проблем.

Третій етап — етап товариських стосунків: зближення поглядів, підтримка одне одного, довіра. Цей етап розвитку стосунків характеризується високим рівнем згуртованості, єдності, близькості поглядів, оцінок і позицій дійсній, об’єктивній інформації про людину.

Домашнє завдання

Обговоріть з батьками та близькими поради, які допоможуть установити контакт з людьми. Поцікавтеся, чи можна їх використати за умови, що ви встановлюєте контакт з незнайомою людиною, яка набагато старша за вас.

Поради щодо встановлення контакту з іншими людьми:

• якомога швидше знайти спільні інтереси;

• по-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися, уважно слухати);

• не виявляти до співрозмовника зверхності;

• щиро цікавитися співрозмовником і тим, про що він говорить;

• намагатися діяти незалежно від свого настрою.

 

 

 

17.03.20 р.

Українська література

Тема.  Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості та його вчення про самопізнання. «Всякому місту – звичай і права».

Ще не було Чорнух, ані Полтави.

Батий ще не збирав свою орду,

А вже слов’янство здобулось на право

Подарувати нам Сковороду.

Ніщо ніколи не проходить марно,

Ще тільки розвиднялося на світ,

Та вже дозрів отой гранітний мармур,

В який ім’я його вкарбовано навік

 

Перегляд  відеофільму  «Обличчя української історії. Григорій Сковорода» https://youtu.be/S2EBBaC3Ulw 

 

На межі двох періодів історії українського письменства - давнього й нового - височить постать Григорія Савича Сковороди. Те, що залишив він нам у спадок,- це цілюще, життєдайне джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь.

Від покоління до покоління, із уст в уста, із книжки в книжку передаються оповіді про Григорія Сковороду. В ньому завжди вражала й вражає подиву гідна цільність натури й принциповість.

 

Асоціативний кущ

 

кмітливий          вмілий дружелюбний

креативний            витривалий      рішучий дотепний

культурний            вчитель           розумний допитливий

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

співчутливий, скромний           альтруїст

         С       К      О       В      О      Р      О      Д       А               аскет, артист

серйозний, стриманий           активний

 

   

обдарований      обєктивний         освічений 

обачний      оптиміст

 

Домашнє завдання

Вивчити напам’ять поезію «Всякому місту – звичай і права»

 

 

 

 

17  березня

Тема.  Координати  вектора

Відеопояснення  до  уроку  дивіться  за  нищеприведеним  посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=XtLEw8wZOAw 

Письмове  домашнє  завдання

  1. Знайти  координати  вектора  АВ,  якщо:

А(-3;-5),  В(4;-7);

А(2;-7),   В(2;3);

А(4;6),  В(-6;-2);

А(-7; 2),  В(0;5).

 

Озера – окраса природи. Завжди милують око синява води і біле латаття на ній! Береги озер є прекрасними місцями відпочинку. Воду озер використовують для водопостачання і зрошення. Великими озерами на суднах перевозять різноманітні вантажі. Із солоних озер видобувають кам’яну сіль, у невеликих – розводять рибу.

Цікава географія

Дивовижне озеро-мандрівник

Озеро Лобнор, що в Центральній Азії, часто змінює не тільки обриси, а й місце розташування.  Дивовижна здатність озера “мандрувати” на відстань понад 100 км пояснюється тим, що воно лежить серед пустелі і живиться водами кількох річок. В залежності від того, яка річка наповнює озеро, там воно і опиняється. Часом Лобнор розпадається на кілька озер або навіть зовсім пересихає.

 

Хімія  9б  17.03.20

 Тема.  Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Розчинення як фізико-хімічний процес. Кристалогідрати.

  1. Розчинення — фізико-хімічний процес.

Демонстрація

У склянку з водою зануримо кілька кристалів калій перманганату. Розглянемо, що відбувається з кристалами. Які явища супроводжують цей процес?

• Відбувається руйнування кристалічної ґратки твердих речовин до молекул.

• Відбувається процес розподілу молекул розчиненої речовини між молекулами розчинника (дифузія).

— До фізичних чи хімічних явищ належить кожен із цих процесів?

Висновок: процес розчинення супроводжується фізичними процесами: руйнуванням кристалічної ґратки й дифузією.

Як прискорити цей процес?

Демонстрація:

• підігріти розчин (прискорюється руйнування й рух молекул);

• перемішати (прискорюється дифузія, молекули розчинника змивають з поверхні молекули розчинної речовини, відкривається доступ до наступних шарів).

Чи завжди розчин можна розглядати як механічну суміш розчинника й розчиненої речовини? На це питання нам допоможе відповісти наступний експеримент.

Демонстрація Теплові явища під час розчинення

У три хімічні склянки наливаємо приблизно по 25 мл води, у кожну занурюємо термометр і записуємо температуру.

Потім у першу склянку додаємо приблизно 2,5 г натрій хлориду, акуратно перемішуємо, вимірюємо температуру.

У другу склянку додаємо приблизно 2,5 г амоній нітрату, перемішуємо, вимірюємо температуру. 

 

У третю склянку акуратно доливаємо приблизно 2,5 г концентрованої сульфатної кислоти, перемішуємо, нагадуємо учням правила роботи з кислотами, вимірюємо температуру

 

Порівнюємо, як змінилася температура в кожній склянці.

— Чому змінилася температура розчину?

Можна припустити, що енергія виділяється або поглинається в результаті певних хімічних процесів, що відбуваються під час розчинення.

Розчинення речовини супроводжується утворенням сполук між молекулами розчиненої речовини й розчинника. цей процес називається сольватацією, якщо розчинником є вода — гідратацією.

Утворені сполуки називаються сольватами (гідратами).

2. Розчинення — це складний фізико-хімічний процес.

Хімічна реакція утворення гідратів супроводжується виділенням енергії. ця енергія, зокрема, і витрачається на руйнування кристалічних ґраток, дифузію та інші процеси, що супроводжують розчинення.

Якщо при цьому енергії сольватації (гідратації) недостатньо, розчин витрачає зовнішню енергію й тому охолоджується (як у випадку амоній нітрату).

Якщо енергії більше, ніж необхідно для процесів, що супроводжують розчинення, енергія виділяється (як у випадку із сульфатною кислотою), розчин дуже розігрівається, навіть закипає. Це й пояснює необхідність дотримуватися правил приготування розчинів кислот: додавати маленькими порціями кислоту у воду. Іноді для приготування таких речовин їх додатково охолоджують, щоб уникнути вихлюпування речовин.

Висновок: розчинення — це складний фізико-хімічний процес.

  1. Кристалогідрати.

Солі деяких металів утворюють стійкі хімічні сполуки з певною кількістю молекул води — кристалогідрати.

Гідратовані іони Cu2+, Fe2+, Na2+ та інші мають забарвлення. Кристалізаційну воду можна видалити з таких сполук лише тривалим прожарюванням за високих температур.

Кристалогідрати:

 

ДАЙТЕ  ВІДПОВІДЬ НА  ЗАПИТАННЯ:

  • Чи можна стверджувати, що розчинення є лише фізичним або лише хімічним процесом?

  • Які факти доводять, що розчинення — складний фізико-хімічний процес?

  • Багато безводних солей, зокрема перелічені вище, з часом збільшуються в масі. Чому?

  • Чи можна використовувати кристалогідрати для приготування розчинів?