Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

вівторок 28.04

28. 04. 2020

Я досліджую світ

Тема. Зовнішній вигляд звірів, які звуки видають, де живуть.

Тварин дуже багато. Вони за зовнішнім виглядом будовою тіла відрізняються одне від одного . Тіло звірів вкрито шерстю. Вони вигодовують малят молоком.                                                                                                              Як відомо, тварини не можуть розмовляти, як люди. чи розуміються тварини між собою?                                  Мов у тварин стільки ж, скільки видів тварин на землі — майже в кожного виду своя азбука, свій спосіб спілкування. Вони видають окремі вигуки. Також тварини спілкуються між собою за допомогою запахів, рухів тіла, голосу. У них, таким чином, не одна, а ніби три мови. Тваринна мова дуже виразна. Це переважно такі вигуки: «Увага!», «Стережись!», «Рятуйся!», «Забирайся геть!» Сила і частота цих вигуків залежать від стану тварини.                                                                                                                                                                                  Подаючи звуковий сигнал, білка скрекоче, бобер ляпає хвостом по воді, олені б’ють копитами по землі, а зайці стукотять задніми лапами. У разі небезпеки кабан коротко рохкає, а лось форкає. Козуленя, зголоднівши, тоненько свистить — підкликає матір. Коли лисиця приносить лисенятам їжу, то про своє наближення до нори повідомляє звуком «уф-уф».                                                                                                                                                         Звірі змалечку вчаться розпізнавати звуки безпечні й небезпечні — які з них належать своїм і які — чужакам. Усі незнайомі звуки викликають у них настороженість, бо можуть означати загрозу.                                                На відміну від людини, якій доводиться вчитися розмовляти, тварини знають свою «мову» з народження. Дитинчата тварин щойно з’явилися на світ, але більшість «порад» їх батьки вже дають своїм нащадкам, розмовляючи з ними.                                                                                                                                                                     Ми вже знаємо, що живуть звірі у лісах.

Завдання

  1. Назвіть відомі тварини.

  2. Де живуть ці тварини?

 

Математика

Тема. Креслення тупих кутів. Порівняння з прямим кутом.                                                                                                 Завдання

  1. Назвіть числа в порядку зменшення ( 20, 19, 18, 17, 16, 15, 14, 13, 12, 11, 10)

  2. Назвіть сусідів числа    17   ,      9    ,    19    .

  3. Гра «Загубився знак» (постав знак  «+», або  «–»   у виразах).

17  13=4                 10  6=16                  12  6=18              20  10=10               13  2=11                   10  10=20

  1. Накресліть тупий кут і прямий кут,  та порівняйте їх.

Соціально-побутове орієнтування

Тема. Настрій, поведінка, звички та їх значення. Робота над казкою   « Бабуся ввічливості».                          Гарний і веселий настрій-це запорука збереження і зміцнення здоров’я.                                                         Поведінка-це спосіб життя і дій людини, як людина живе, які вчинки робить.                                                      Звичка — це манера поведінки, що стала постійною. І вони бувають корисні та шкідливі.                                           Приклади корисних звичок:

  1. Мити руки перед їжею, після відвідування туалету та повернувшись із прогулянки.

  2. Чистити зуби, регулярно митися під душем.

  3. Спати з відчиненою кватиркою.

  4. Робити вранішню гімнастику.

  5. Дотримувати режиму дня.

  6. Охайність, чесність, увічливість.

Приклади шкідливих звичок:

  1. Гризти нігті.

  2. Плямкати та сьорбати під час їжі.

  3. Облизувати пальці.

  4. Колупатися в носі.

  5. Кидати на підлогу сміття.

                                                                 Бабуся Ввічливість

   Жили собі на світі двоє діток, хлопчик Петрик і дівчинка Наталочка. Ходили діти в одну школу, навчалися в одному класі. Дівчинка була вихованою і добре навчалась, а хлопчик завжди пустував і не любив книжки.                                   Одного разу пішли діти в ліс по гриби. Сталося так, що вони заблудились у лісі в різних місцях. Діти гукали своїх батьків, але все було марно, ніхто з батьків не відгукувався.

Тут Петрик і Наталочка почули голос одне одного і зустрілися. Вони міркували, як їм вибратися з лісу. Але в лісі були такі закони, що вибратися міг тільки той, хто знав слова ввічливості.

Діти блукали по лісі і побачили хатку, а в тій хатці жила бабуся Ввічливість. Діти просили бабусю показати їм дорогу до виходу з лісу. Але бабуся сказала, що з лісу може вийти тільки той, хто знає слова ввічливості.                                                 Наталочка дуже зраділа, бо вона знала таких слів дуже багато, а Петрик дуже засмутився, бо він таких слів ніколи не вживав. Дівчинка була розумною і мала добре серце, вона ніколи не кидала нікого в біді. Наталочка навчила Петрика слів чарівних, і діти разом попросили бабусю:

— Вельмишановна бабусенько, ми вас дуже просимо, будь ласка, покажіть нам дорогу до виходу з лісу.

Бабуся Ввічливість показала дітям дорогу, ще й гостинців дала, грибів та ягід. Діти повернулися додому, де їх чекали батьки.                                                                                                                                                                             Після походу в ліс Петрик став добре навчатися і завжди говорив: «вибачайте», «будь ласка», «дуже прошу», «дякую». Батьки хлопчика дуже раділи такій зміні. Вони не розуміли, що сталося в лісі, а Наталочка мовчала і тільки посміхалася.

Бабуся Ввічливість живе й досі в лісі і помагає всім, хто потребує допомоги, але тільки за однієї умови. Якої саме, думаю ви вже здогадалися.

Завдання

  1. Прочитати з батьками казку «Бабуся Ввічливість».

  2. Переказати зміст казки з допомогою батьків.

— Які ви знаєте звички? Наведіть приклади звичок членів своєї родини, товаришів, своїх.