Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

вівторок2 07.04

7 – А, українська література                                          Дата 07.04.2020

Тема. Михайло Стельмах., «Гуси-лебеді летять…». Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика.

Основний зміст уроку

Ми дізнаємось більше про внутрішній світ головного героя, про його зв’язок з природою, про вміння бачити і відчувати прекрасне, про тонкощі його дитячої душі і спробуємо зазирнути у власну душу, будемо продовжувати вчитися висловлювати власне ставлення до прочитаного, розвивати наше мовлення…

Риси характеру:

а) чемний;

б) добрий;

в) працьовитий;

г) шанобливий;

д) кмітливий;

є) цілеспрямований;

є) допитливий.

 

Прагнення героя:

а) жага до навчання;

б) любов до природи;

в) пізнати світ;

г) читання книг та написання власних творів.

 

Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використовується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька Себастіяна тощо.

Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих.

Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем'яна, улюбленої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші... Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята,

Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п'єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам заходів написати п'єсу.

У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості.

Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.

Душа Михайлика, різнобарвна, як і наша природа, ці веселі кольори відображають добро і щирість. Я бажаю, щоб у ваших душах завжди було тепло і яскраво, щоб ви могли бачити красу, що оточує вас, цінували і оберігали її.

Михайлик багато часу проводив на вулиці: допомагав батькам, відпочивав, читав. Часто спостерігав за природою і милувався її красою.

 

Висновок 

Отже, людинаце добрий і мудрий господар природи, який повинен любити й оберігати її красу. Наполеглива праця, прагнення і велике бажання пізнати довкілля, світ, роблять людину духовно багатою, розумною, грамотною. У дитинстві Михайлику відкрилася поетична краса природи, таємниця людського життя.

 

Домашнє завдання

Написати лист до героя повісті