Методичне об'єднання вчителів природничо-математичних дисциплін

Методичне об’єднання вчителів природничо-математичних дисциплін

Чоп’як

Ірина Іванівна

Посада: вчитель математики.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Звання: старший вчитель.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 37 років.

Освіта: вища.

Херсонський державний педагогічний інститут

ім. Н. Крупської.

Спеціальність: математика.

Київський державний педагогічний інститут 

ім. М. Драгоманова.

Спеціальність: дефектологія, вчитель школи глухих та слабочуючих.

Брухівська

Ольга Петрівна

Посада: вчитель математики, інформатики.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 1 рік.

Освіта: вища.

Тернопільський національний педагогічний університет

ім. В. Гнатюка.

Спеціальність: математика та інформатика.

Дука

Оксана Михайлівна

Посада: вчитель фізики, інформатики.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 3 роки.

Освіта: вища.

Тернопільський національний педагогічний університет

ім. В. Гнатюка.

Спеціальність: фізика.

Капелюх

Дарія Рудольфівна

Посада: вчитель математики, інформатики.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Звання: старший вчитель.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 33 роки.

Освіта: вища.

Тернопільський державний педагогічний інститут.

Спеціальність: математика та фізика.

Солонинка

Руслана Тарасівна

Посада: вчитель географії, християнської етики.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 17 років.

Освіта: вища.

Тернопільський національний педагогічний університет

ім. В. Гнатюка.

Спеціальність: географія та екологія.

Кам’янець – Подільський національний університет

ім. Івана Огієнка.

Спеціальність: дефектологія.

Тригук

Ігор Васильович

Посада: вчитель фізкультури, лікувальної фізкультури і основ

              здоров’я.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст I категорії.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 6 років.

Освіта: вища.

Прикарпатський національний педагогічний університет

ім. В. Стефаника.

Спеціальність: фізкультура та основи здоров’я.

Ходинецька

Мирослава Йосипівна

Посада: вчитель біології, природознавства.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст I категорії.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 11 років.

Освіта: вища.

Тернопільський національний педагогічний університет

ім. В. Гнатюка.

Спеціальність: біологія, хімія, екологія та валеологія.

Кам’янець – Подільський національний університет

ім. Івана Огієнка.

Спеціальність: дефектологія.

Вітвіцький

Павло Андрійович

Посада: вчитель фізкультури, лікувальної фізкультури і основ

              здоров’я.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст І категорії.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 21 рік.

Освіта: вища.

Тернопільський національний педагогічний університет

ім. В. Гнатюка.

Спеціальність: фізична культура.

Корольчук – Лях

Юлія Іванівна

Посада: вчитель хімії.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи: 7 років.

Освіта: вища.

Тернопільський національний педагогічний університет

ім. В. Гнатюка.

Спеціальність: біологія, хімія, основи здоров’я та екологія.

Кам’янець – Подільський національний університет

ім. Івана Огієнка.

Спеціальність: дефектологія.

Мета методичної роботи:

1. удосконалення методичої підготовки вчителів,  підвищення якості навчально – виховного процесу;
2. організація позакласної роботи з предметів: математики, інформатики, хімії, біології, фізики, географії, фізичної культури, основ здоровʾя;
3. організація індивідуальної науково – методичної роботи;
4.  впровадження нових методик, педагогічних інноваційних технологій;
5. пошук нових підходів до оновлення змісту навчання  дітей  з особливими потребами;
6. вдосконалення індивідуалізації, диференціації навчально –

          виховного процесу з предметів природничо – математичного

          циклу;

• підвищення рівня знань, умінь і практичних навичок учнів;
• розробка основних напрямків і форм активізації пізнавальної, науково-практичної діяльності учнів у позаурочний час (олімпіади, конкурси, предметні тижні, аукціони знань).

Завдання  методичної роботи:

• сприяти вирішенню проблеми школи в підвищенні якості навчання

шляхом розвитку педагогічної та професійної компетентності педагогів;

• у процесі роботи вдосконалювати професійну майстерність вчителя,

продовжувати вивчати досягнення педагогіки та психології;

• постійно підвищувати рівень загальнодидактичної та методичної підготовки педагогів для організації та здійснення педагогічного процесу;
• підвищувати інтерес учнів до навчальних дисциплін та самостійної пошукової, творчої діяльності;
• вивчати та впроваджувати передовий досвід вчителів школи, району, міста, області;
• виявляти, пропагувати і здійснювати нові підходи до організації навчання і виховання; забезпечувати постійне засвоєння сучасної педагогічної теорії та практики;
• створювати умови для самоосвіти вчителів та здійснювати керівництво творчою діяльністю педагогів.

Проблема методичного об’єднання:

„Вдосконалення форм і методів організації уроків природничо- математичних наук через урізноманітнення особистісно орієнтованої системи навчання, застосування передових технологій для розвитку творчої особистості кожного учня”

        Сьогодення висуває до освіти нові вимоги: перед педагогами постають завдання створити найкращі умови для розкриття та розвитку здібностей учнів, зробити так, щоб у них з’явилося бажання та прагнення до оволодіння знаннями. Це дуже важливо для всіх дисциплін, зокрема, і біології, саме тому я працюю над такою науково-методичною проблемою: «Використання інтерактивних форм і методів роботи на уроках біології».

Завдання досвіду:

• формування в учнів мотивів навчання, позитивного ставлення до нього;
• оволодіння новою інформацією, спрямовану на опанування нових знань та способів навчальних дій;
• “матеріалізація дій ” – виконання учнями дій у відповідності з навчальним завданням, робота за інструкцією;
• формування вмінь та навичок у стандартних (звернення до алгоритму дій) і  нових умовах (виконання дій без інструкції);
• продуктивна пізнавальна діяльність учнів для формування знань, умінь та навичок на творчому рівні.

     Практикую нестандартні форми проведення уроку, впроваджую нетрадиційні технології, створюю можливості для оптимального розумового, емоційно-вольового, творчого розвитку глухих дітей. На моїх уроках панує глибока емоційність, атмосфера пошуку, тому серед учнів немає байдужих. Свої уроки урізноманітнюю моделюванням життєвих ситуацій, використовую рольові ігри. Інтерактивне навчання природничих наук здійснюю за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом.

Проводжу активну позаурочну та позашкільну роботу, організовую конкурси, інтелектуальні ігри, метою яких є не лише розширення знань учнів, а і виховання любові до природи, доброти, бажання допомогти, захистити тих , хто менший і слабший.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання.

Щоб інтерактивне навчання було ефективним,  використовую такі прийоми:

• прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
• відібрати до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали «ключ» для освоєння теми;
• під час виконання самих вправ даю учням час подумати над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;
• на одному занятті використовую  одну (максимум - дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;
• дуже важливим є проведення глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми;
• проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Для контролю за ходом навчання дотримуюсь таких вимог:

• глибоко вивчаю і продумую матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, : різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
• старанно планую і розробляю заняття: визначаю хронометраж, ролі учасників, готую питання і можливі відповіді, вибираю критерії оцінки ефективності заняття;
• мотивую учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів фактів, проблем, оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;
• передбачаю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти вправи розминки, письмовий розподіл ролей в групах тощо.

Кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання створює такими, які сприяють створенню ситуації успіху. Інтерактивне навчання біології здійснюється на моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми здійснюю поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а також реалізовую диференційований підхід до змісту і темпу вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою.

На уроках активно застосовую обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників, це елементи кооперативного навчання-робота в парах, «Один-удвох-усі разом». Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): мозковий штурм - форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку. Застосовую групові методи навчання, взаємонавчання («кон­сультаційні центри»), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. В ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми, заповнюють таблиці під керівництвом вчителя або самостійно. Результати роботи обговорюються.

Один з видів організації спільної діяльності учнів - робота в групах. Цим забезпечується взаємодія дітей у праці, їх відповідальність один за одного. Види завдань для груп:

• групи отримують одне й те саме завдання. Залежно від типу завдання результат своєї роботи група може просто здати вчителю, або ж спікер однієї з груп оголошує результати роботи, інші учні його доповнюють або спростовують. Саме таку форму роботи використовую під час вивчення матеріалу по темах «Кров і органи кровообігу», «Травлення»;
• групи отримують різне завдання. Тоді групи (або їх спікери) звітують перед класом або змінюючись по черзі, спікери по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Найбільш доцільний цей прийом роботи під час уроків, матеріал до яких перевантажений інформацією (різноманітність рослин, тварин, екологія);
• групи отримують різні завдання, які працюють на спільний результат.

Організовуючи роботу в групах, я пропоную учням наступні прийоми:

«спіймати помилку». Діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час.

Наприклад, при поданні серії формулювань, серед яких зустрічаються і правильні, і неправильні. Задача групи - знайти неправильні, довести їх помилковість і замінити вірними.

Наприклад, під час вивчення теми «Нервова система» використовую таке завдання: виправити допущені помилки в тексті.

В основі будь - якого рефлексу лежить синапс (рефлекторна дуга). Елементарний синапс (рефлекторна дуга) з трьох (двох) нейронів - чутливого та вставного (рухового). Передача імпульсу із чутливого на руховий нейрон відбувається за рахунок спеціальних утворень, що дістали назву медіаторів (синапсів). Медіатори (синапси) - це щілиноподібні контакти аксона нейрона з будь - якою ділянкою іншого нейрона або м'язовою чи секреторною клітиною. Передача збудження в синапсі відбувається за допомогою хімічних речовин, основна частина рефлекторних дуг в організмі складається з двох (трьох) нейронів. До назви вище нейронів приєднується ще й руховий (вставний) нейрон.

При вивченні нових термінів і понять практикую  наступні завдання:

• обірвіть зайві пелюстки на «ромашці» так, щоб залишена відповідала поняттю, яке записане всередині. Відповідь обґрунтуйте.

використання прийому мозкового штурму.

Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу й не стимулює роботу, як цікаве. Як варіант - відтягнута відгадка. На початку уроку я задаю загадку (цікавий факт), відгадка на яку (ключ до розуміння) буде відкрита на уроці під час роботи над новим матеріалом. «Наступного уроку мова піде про дуже небезпечну тварину, - каже вчитель. - Як ви вважаєте, про яку? (Діти відповідають: тигр, акула, вовк...). Ні, - продовжує вчитель, - ця тварина не хижак. Але вона поставила під загрозу знищення багато тварин цілого континенту. Вона сповнила тривогою і розгубленістю велику кількість людей. Ця тварина - ... Втім, не будемо поспішати - далі буде...» Наступного уроку учитель відкриє таємницю: ці тварини - кролі! Так-так, вам не почулося - кролі! (далі йде мова про екологічну катастрофу в Австралії, їх роль в біоценозі).

Стимулює творчу активність, дозволяє підвищити зацікавленість кожної дитини до біології використання так званого випереджального завдання, сенс якого в тому, що учні готують свої приклади до нового матеріалу.

На уроках біології часто здійснюю міжпредметні зв'язки. Наприклад, при вивченні теми «Зорова сенсорна система» учні згадують розділ фізики «Оптика». Даний урок можна провести інтегрований з вчителем фізики, а також «Опорно - рухова система. М'язи» з вчителем фізкультури. Також часто використовую евристичні питання, що містять в собі міжпредметний зв'язок з хімією. Згадуючи, що яблука містять багато заліза, стараюся їх зацікавити такою історією:

Якось зустрілись два черв'ячка. Та й розговорились:

• Щось у тебе дуже поганий вигляд. До речі, які яблука ти їси?
• Які трапляються.
• А я вибираю лише з великим вмістом заліза, тому - то завжди й здоровий?

-1 як визначити, скільки заліза в яблуці?

• Дуже просто. Відкушую шматочок і спостерігаю...

   Після чого запитую учнів: як ви гадаєте, діти, які спостереження провів і які висновки зробив черв'ячок?

(М'якоть яблука набуває рожевого відтінку внаслідок окиснення заліза, що є в ньому міститься. І чим швидше та інтенсивніше відбувається цей процес, тим більший уміст заліза.)

Розглядаючи інтерактивні технології, як інноваційні, треба пам'ятати, що будь - яка педагогічна технологія буде недієвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків.

  https://rada.info/upload/users_files/04590984/4a0d5750b7fc9b8e1752395ea45afaea.ppt

Тиждень природничо – математичних дисциплін

З  9 жовтня по 13 жовтня у Центрі проходив тиждень природничо- математичних дисциплін на тему «Екологія та проблеми водних ресурсів України».  Він розпочався з презентації методичних надбань вчителів і фотовиставки  «Вода у нашому житті», яку організувала  вчитель біології  Ходинецька М.Й.

У вівторок, 10 жовтня, вчителі Брухівська О.П. і Корольчук-Лях Ю.І. провели усний журнал «Вода – джерело життя». Діти поглибили свої знання про важливість води у житті людини.

У середу, 11 жовтня, пройшов вернісаж екологічних плакатів на тему  «Ми за чисту воду». Багато учнів прийняло участь у цьому конкурсі. Переможцем конкурсу стала учениця 12 класу Марущак Наталія.

У навчальному закладі велика увага приділяється духовному вихованню дітей. 12 жовтня проведено позакласний захід «Молитва до Пресвятої Богородиці», який  організувала і провела вчитель основ християнської етики  Солонинка Р.Т.

  В цей день члени методичного обʼєднання відвідали відкритий урок з основ здоровʼя у 10 допоміжному класі на тему: «Безпека життєдіяльності людини. Природні, техногенні та соціальні небезпеки» ( вчитель Вітвіцький П.А.).

Заключним етапом методичного тижня було обговорення за круглим столом теми  «Екологічне виховання на уроках природничо-математичних дисциплін », підведення підсумків методичного тижня.

Усі заходи предметного тижня були проведені на високому методичному рівні з використанням сучасних технологій, інноваційних форм та методів викладання природничих дисциплін.

Участь вчителя біології  Ходинецької М.Й. у конкурсі «Вчитель року»

Позакласна робота