ОСВІТНЯ ПРОГРАМА НРЦ

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Теребовлянського

 навчально-реабілітаційного

центру

2025-2026 н.р.                                                                                                                                                                

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..4

1. РОЗДІЛ  І. Загальні  положення……………………………………….…….5
   1. Призначення  Теребовлянського  НРЦ  та  засоби  його  реалізації..5
   2. Зміст  освітньої  діяльності…………………………………………..10
   3. Напрямки  реалізації  освітньої  діяльності…………………………12
   4. Права  та  обов’язки  здобувачів  освіти………………………….…14
   5. Причини  реалізації  освітньої  програми…………………………...15
   6. Структура  2025/2026н.р……………………………………………..15
   7. Особливості  організації  освітнього  процесу……………………..16
   8. Контингент  учнів  за  класами………………………………………18
   9. Навчальні  плани……………………………………………………...19
   10. Використання  літератури  в  освітньому  процесі…………………21
   11. Процеси  розвитку, виховання  та  соціалізації  дітей  з  ООП  в  НРЦ……………………………………………………………………21
   12. Кадрове  забезпечення……………………………………………….25
2. РОЗДІЛ  ІІ.  Освітня  програма  НРЦ  І  ступеня…………………………26
   1. Загальні  положення…………………………………………………26
   2. Нормативно-методичне  забезпечення……………………………..31
   3. Загальний  обсяг  навчального  навантаження  та  орієнтовна  тривалість  і  можливі  взаємозв’язки  освітніх  галузей, предметів, дисциплін……………………………………………………………..31
   4. Перелік  освітніх  галузей  НУШ……………………………………31
   5. Очікувальні  результати  навчання  та  сформованих  компетентностей  учнів  з  ООП…………………………………….35
   6. Форми  організації  освітнього  процесу……………………………36
   7. Вимоги  до  осіб, які  можуть  розпочати  здобуття  відповідного  рівня  навчання………………………………………………………..37
   8. Навчальні  плани  для  1-4  класів……………………………………38
      1. Освітня  програма  для  дітей  з  інтелектуальними  порушеннями  помірного  та  тяжкого  ступенів (1,2,3 кл.)……39
      2. Освітня  програма  для  дітей  з  тяжкими  порушеннями  мовлення (2,3 класи)………………………………………………44
      3. Розподіл годин варіативного  складника……………………….. 46
      4. Розподіл  годин  варіативного  складника……………………….48
   9. Опис  та  інструменти  системи  внутрішнього  забезпечення  якості  освіти…………………………………………………………………..47
   10. Перелік  навчальних  програм  Нової  української  школи………..48
   11. Програмне  забезпечення  корекційно-розвиткових  занять  для  дітей  з  ООП  початкової  школи……………………………………49
   12. Модель  випускника  початкової  школи……………………………50
3. РОЗДІЛ  ІІІ. Освітня  програма  школи  ІІ  ступеня…………………….....51
   1. Загальні  положення…………………………………………………..51
   2. Нормативно-методичне  забезпечення……………………………....51
   3. Освітня  програма  для  дітей  з  інтелектуальними  порушеннями   тяжкого та  помірного  ступенів (9-Г клас)…………………..……..55
   4. Варіативна  складова …………………………………………….…...62
   5. Освітня  програма  для  5-8  класів НУШ…………………………...63

3.5.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою……………………………………………………………………63

1. 5. 2. Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі базової середньої освіти та циклі базового предметного навчання базової середньої освіти ……………………………………………64
      3. Форми організації освітнього процесу ……………………………...65
      4. Опис інструментарію оцінювання…………………………………...65
   6. Очікуванні  результати  навчання  здобувачів  освіти……………….69

    3.7. Перелік комплектів навчальних програм   для  здобувачів  базової середньої освіти з  порушеннями  слуху,  тяжкими порушеннями  мовлення (5-10кл.) ………..…………………………………………………75

3. 8. Перелік  програм  з  корекційно-розвиткової  роботи для  здобувачів базової  середньої освіти (для дітей з порушеннями слуху,  з тяжкими порушеннями мовлення, 5-10 кл.)………………………………………….76
   9. Опис  та  інструменти  системи  внутрішнього  забезпечення  якості  освіти…………………………………………………………………………76
   10. Модель  випускника  базової  школи НРЦ………………………….77
4. РОЗДІЛ  ІV.  Організація  індивідуального  навчання……………………….78
5. РОЗДІЛ  V.  Дистанційне  навчання……………………………………..........79
6. РОЗДІЛ  VI.  Система  внутрішнього  забезпечення  якості  освіти….........80

ВСТУП

Освітня програма Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру для здобувачів початкової (1-4 класи) та базової середньої освіти (5–10 класи) з порушеннями мовлення, слуху, інтелектуального розвитку розроблена відповідно до Державного стандарту початкової та базової середньої освіти з урахуванням психофізичних особливостей учнів та рекомендацій територіальних інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

Основною метою програми є створення умов для реалізації права кожної дитини з особливими  освітніми  потребами (ООП) на доступну та якісну освіту, розвиток її життєвих компетентностей, формування навичок соціальної адаптації та самостійності, а також максимальна інтеграція в суспільство з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей.

Особливості організації освітнього процесу в НРЦ:

• Індивідуальний підхід до кожного учня з  ООП, адаптація освітнього змісту до можливостей дитини.
• Мультидисциплінарна взаємодія педагогів, корекційних фахівців, медичних працівників і батьків.
• Розширений корекційно-розвитковий компонент, який включає заняття з логопедом, сурдопедагогом, дефектологом, психологом.
• Реабілітаційна та виховна робота, спрямована на формування позитивного ставлення до себе, інших і навколишнього світу.

Програма забезпечує інтегровану реалізацію освітніх галузей згідно з вимогами Базового державного стандарту, але водночас дозволяє гнучко варіювати темп і форми навчання відповідно до темпів засвоєння знань учнями з  ООП.

Особлива увага приділяється:

• розвитку мовлення і комунікативної діяльності (у т. ч. з використанням жестової мови, альтернативної та додаткової комунікації);
• корекції когнітивних функцій, зокрема пам’яті, уваги, мислення;
• формуванню емоційно-вольової сфери, навичок саморегуляції, самообслуговування та безпечної поведінки.

Таким чином, освітня програма Теребовлянського НРЦ забезпечує всебічну підтримку особистості дитини з  ООП, враховуючи не лише навчальний компонент, а й комплексну корекційно-реабілітаційну та соціальну складову, що є визначальною для успішної реалізації освітньої траєкторії учнів з ООП.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право  суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, неза­леж­ності та відповідальності у прийнятті рішень щодо ака­деміч­них (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

Освітня програма Теребовлянського  НРЦ  є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Основою для розроблення освітньої програми закладу є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

• Загальні  положення.
• Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за відповдною програмою.
• Загальний  обсяг  навчального  навантаження,  його  розподіл  між  освітніми  галузями  за  роками  навчання.
• Навчальні  плани.
• Форми  організації  освітнього  процесу.
• Опис  інструментарію  оцінювання.
• Перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність.
• Очікувані результати  навчання здобувачів освіти.

Термін реалізації: 2025-2026н.р.

  Структура програми:

І розділ    Загальні положення.

ІІ розділ   Початкова освіта.

ІІІ розділ  Базова середня освіта

ІV розділ  Організація  індивідуального  навчання

V розділ  Система  внутрішнього  забезпечення  якості  освіти.

  Другий  та третій   розділи  визначають:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором, а також логічну послідовність їх вивчення.

2. Очікувані результати навчання учнів  з  ООП.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4. Вимоги до осіб  з  ООП, які можуть розпочати навчання за відповідною Типовою освітньою програмою.

РОЗДІЛ І.

Загальні  положення

1. 1. Призначення  Теребовлянського  НРЦ    та    засоби   його    реалізації

        Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами в  Теребовлянському  навчально-реабілітаційному центрі (далі – НРЦ) ґрунтується на загальнолюдських цінностях, визначених Конституцією України, законами України: «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків» та здійснюється в рамках нормативно-правового забезпечення Нової української школи, Положення про навчально-реабілітаційний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019р. №221 (зі змінами),  Статуту  НРЦ  та інших нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення освітнього процесу та  безпечного  освітнього  середовища в закладах загальної середньої освіти. Зарахування учнів до НРЦ, переведення до іншого закладу освіти та відрахування здійснюється відповідно до Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженого наказом МОН від 1 серпня 2018 р. №831

Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей з  ООП  готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції  стратегічного напряму у роботі колективу закладу, що допомагає поєднати та  усвідомити цілі та очікувані результати.

 Теребовлянський  НРЦ - це заклад спеціальної  освіти з правом юридичної особи, що забезпечує потреби громадян  з  особливими  освітніми  потребами у повній загальній середній освіті, в якій поєднуються класичні принципи корекційного  педагогічного процесу та активно запроваджуються інноваційні корекційно-розвиткові технології. Заклад  передбачає вивчення дітьми  з  ООП англійської мови, опанування можливостей комп’ютерних технологій з молодшого  шкільного віку та забезпечує науково-теоретичну,  загальнокультурну  підготовку,  задовільняє різнобічні якісні освітні запити дітей  з  ООП, суспільства, держави. Система роботи НРЦ  спрямована на забезпечення  спеціальної  освітньої підготовки,  на розвиток дитини з  інвалідністю  як особистості, забезпечення реалізації її інтересів, нахилів, здібностей та свідомого самовизначення.

Організація здобуття освіти дітей  з  ООП у закладі здійснюється за формами, визначеними законодавством України, чинними наказами МОН України, Статутом НРЦ: інституційна (денна), індивідуальна (домашня (сімейна)).

НРЦ несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

• безпечні умови освітньої діяльності;
• дотримання Державних стандартів освіти;
• дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

І  ступінь – початкова загальна освіта;

ІІ ступінь – базова загальна освіта;

ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Положенням про навчально-реабілітаційний центр, Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.

      НРЦ   працює за п’ятиденним робочим тижнем  в одну зміну.  Мова навчання – українська.

       Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення закладу є засвоєння учнями з  ООП обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх  програм.

Освітня  програма, яка реалізується  в НРЦ, спрямована на:

• формування в учнів з  ООП  сучасної наукової картини світу;
• формування  та  вдосконалення  життєвих  компетентностей, практичних  навичок  та життєвого  досвіду  учнів  з  ООП;
• розвиток в учнів з  ООП національної самосвідомості,  патріотизму;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• формування  людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості з  ООП в систему світової та національної  культури;
• вирішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості з  ООП  до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної  держави;
• формування потреби учнів з  ООП до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

          Місія закладу:

кожній дитині  з  ООП – гідні,  безпечні та необхідні умови розвитку і реалізації свого потенціалу для власного та суспільного блага.

        З метою реалізації проблемних  методично-наукових тем

- педагогічної: «Формування  ключових  компетентностей  випускника початкової, базової та старшої школи через  корекційну  спрямованість  освітнього процесу в умовах реалізації компетентнісного підходу»;

-   методичної: «Формування інноваційного корекційно-розвивального безпечного освітнього середовища на основі педагогіки партнерства та на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів;

-   виховної: «Формування патріотичних та громадянських якостей, морально-етичних принципів особистості з особливими  освітніми  потребами в умовах НУШ»

      робота педагогічного колективу Теребовлянського  НРЦ  у  2025/2026н.р. буде  спрямована  на реалізацію Стратегії розвитку закладу освіти, основними стратегічними напрямками якої є:

1. Освітнє середовище. Система збереження та зміцнення здоров’я учня з  ООП та педагога. Дотримання санітарно-гігієнічного режиму з метою  забезпечення здоров’язбережувального середовища. Якість організації безпечного освітнього процесу, вдосконалення інформаційного простору. Безпечна школа. Попередження булінгу.

2. Система оцінювання здобувачів освіти. Забезпечення виконання Державних стандартів – якість освіти. Задоволення освітніх потреб учасників  освітнього  процесу.

 3. Педагогічна діяльність. Методичне і кадрове забезпечення. Реалізація Концепції НУШ.  Генерація нових знань  та  ідей.

4. Управлінські процеси. Партнерство в освіті. Формування іміджу закладу освіти. Розбудова громадсько-активного освітнього закладу. Матеріально-технічне забезпечення.

      Освітня діяльність в  НРЦ, згідно Державних стандартів, здійснюється на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

     Особистісно орієнтований підхід - спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та  учня з   ООП на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні.

      Компетентнісний підхід — спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів  з  ООП:  ключова, загальнопредметна і предметна.

     Діяльнісний підхід в освіті дітей  з  ООП  - спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості з  ООП, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

       Діяльність педагогів НРЦ поєднує інтелектуальну та творчу діяльність, спрямовану на навчання, виховання, розвиток та реабілітацію особистості  з  ООП,  формування її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

       Освітній  процес в  НРЦ  забезпечує  формування  у дітей  з  інтелектуальними  порушення  помірного та  тяжкого  ступенів однієї  з  ключових  компетентностей  – соціально-трудову,  що  передбачає  оволодіння  учнями   трудових та  соціальних  умінь,  які  забезпечують  набуття  ними навичок  практичної  життєдіяльності.

         За  змістом реабілітаційних  заходів  НРЦ здійснює  комплексну  реабілітацію  дітей  з  ООП  відповідно  до  державних   нормативів у сфері реабілітації  дітей  з  інвалідністю.

        Значною  перевагою  навчання  дітей  з  ООП в закладі  є  те,  що  освітній  процес  має  корекційну спрямованість і здійснюється з урахуванням особливостей  психо-фізичного розвитку дітей за змістом, формами і методами їх навчання, відповідного режиму дня, що забезпечує системність освітньої, виховної, корекційно-розвиткової  роботи, реабілітаційних заходів.

       Індивідуальний  та  диференційований  підхід в  освітньому  процесі  НРЦ  забезпечує  умови  для подолання  порушень  психофізичного  розвитку,  свідомого засвоєння  учнями з  ООП програмного  матеріалу, формування  ключових предметних  та життєвих компетентностей,  необхідних  кожній  сучасній  людині  для  її успішної  життєдіяльності,  самовираження  і  самоствердження.

       Провідною  лінією  в  організації  виховної  роботи  в  НРЦ є  зв'язок  закладу  з  позашкільними  закладами  та  громадськими  організаціями,  завдяки  чому  учні  НРЦ займаються  у  різних гуртках, спортивних секціях,  приймають участь в конкурсах, фестивалях, спортивних  змаганнях  міжнародного,  всеукраїнського  та обласного  рівнів, здобувають  вагомі перемоги.

       Колегіальним органом управління в  НРЦ є педагогічна рада.

Вищим  органом  управління  є   рада  НРЦ,  до  складу  якої  входять  педагоги, батьки,  старшокласники, які обираються на загальній конференції.

      Заклад  тісно  співпрацює  з  Інститутом  спеціальної  психології  та педагогіки  ім.  Миколи  Ярмаченка  Національної  академії  педагогічних  наук  України та  іншими вищими  професійними  закладами  України.

      В  НРЦ створені та плідно функціонують:

• соціально-психологічна  служба;
• методичні об’єднання вчителів-предметників  та  корекційних  педагогів;
• методичне об’єднання класних керівників та вихователів;
• творчі лабораторії  та  робочі  групи;
• ліцензована  медична  частина.

        Ефективному управлінню якості освітньої діяльності  сприяють система ІСУО,  АІКОМ1,2  та програма КУРС Школа.

      З метою повноцінного забезпечення потреб дітей з особливими освітніми потребами в НРЦ організовано цілодобове перебування, що включає проживання, харчування, медичне обслуговування, виховну роботу та дозвілля, а також безперервний корекційно-реабілітаційний супровід. Це  стосується здобувачів  освіти,  які    отримують  освітні  корекційні  послуги  та  комплексну  реабілітацію  в  НРЦ  і  проживають у інших  районах  області або  за  рішенням  органу опіку мають  дозвіл  на  цілодобове  перебування (крім  вихідних, святкових та канікулярних  днів).

1. 2. . Зміст  освітньої  діяльності

           Зміст освітньої  діяльності НРЦ у 2025/2026 н.р.  визначається:

• Конституцією  України;
• Законом України «Про освіту»;
• Законом України «Про повну загальну середню освіту»,
• Концепцією  реалізації   державнї  політики  у  сфері  реформування  загальної  середньої  освіти  «Нова  українська  школа»  на  період  до  2029  року,  що  схвалена  розпорядженням  Кабінету  Міністрів  України  від  14.12.2016 р.№988-р;
•   Державним  стандартом  початкової  освіти,  затвердженим  постановою  Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
•  Державним  стандартом  базової  середньої  освіти,  затвердженим  постановою  Кабінету Міністрів України від від 30 вересня 2020 р. № 898;
• Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392;
•  Положенням  про  навчально-реабілітаційний  центр, затвердженим Постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 06.03.2019р. №221);
•  Національним  планом  дій з  реалізації Конвенції  про  права  осіб  з  інвалідністю  на  період  до  2025 року (затвердженого  розпорядженням  Кабінету  Міністрів  України  від  07.04.2021р. №285-р. «Про  затвердження  Національного  плану  дій  з  реалізації  Конвенції  про  права  осіб  з  інвалідністю  на період  до  2025  року»);
• Порядком зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженим наказом МОН від 1 серпня 2018 р. №831;
• Порядком проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. №1131;
• Порядком зарахування,  відрахування  та  переведення  учнів до  державних  та  комунальних закладів  освіти для  здобуття  повної  загальної  середньої  освіти, затвердженим наказом  МОН від 20.05.2024 №714;
• Постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  20.08.2025 №1003 «Про  початок  навчального  року  під  час  воєнного  стану  в  Україні»;
• Листом  Міністерства освіти і науки України від 13.08.2025 №1/16828-25 “Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році”;
• Листом  Міністерства освіти і науки України від 29.08.2025 №1.2-27/2507-23 «Про  організацію  освітнього  процесу  осіб  з  особливими  освітніми  потребами  в  ЗЗСО у  2025/2026 н.р.»;
• Листом  МОНУ від 22.08.2025 №1/17526-25  «Про  організацію  2025/2026 н.р. в  ЗЗСО»
• Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2024 №1.1-19/2797-99 “Щодо окремих питань організації  освітнього  процесу в умовах воєнного стану”;
• Санітарним регламентом для ЗЗСО, затвердженим наказом Міністерства охорони здоровя України від 25.09.2020 №2205;
• Наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження  рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» (5-9 класи);
•  Наказом  МОН України  від  30.10.2020р. №148  «Про  затвердження  Методичних  рекомендацій  з  питань  формування  внутрішньої  системи  якості освіти  у  закладах  загальної  середньої  освіти»;
• Наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2024 року № 504 «Про надання грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»;
• Наказом  МОН  України  від  23.03.2019р.№536  «Про  затвердження    Положення про  інституційну  форму  здобуття  загальної  середньої  освіти»;
• Наказом  МОН України від 12.01.2016 №8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти»;
• Розпорядження  начальника  обласної військової  адміністрації  від 28.08.2025 №574/01.02-01 «Про  організацію  освітнього  процесу в  умовах  правового  режиму воєнного  стану  в  2025/2026 н.р.» 

 та

          іншими  чинними нормативно-правовими    та  відомчими документами  в  галузі   загальної  середньої та  спеціальної освіти.

Починаючи з 2022/2023 навчального року введений в дію новий Державний стандарт базової середньої освіти, який є логічним продовженням державного стандарту початкової освіти, та продовжує реформу загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Основними цілями базової середньої освіти в  НРЦ за новим Державним стандартом є:

-    розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів з  ООП;

- формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації;

-   продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії;

- виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

- повага до особистості кожного учня  з  ООП, його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень;

- рівний доступ до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

-  дотримання принципів академічної доброчесності;

- становлення вільної особистості учня  з  ООП, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;

- формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;

- довіра та безпека учасників освітнього процесу;

- утвердження людської гідності, повага до прав і свобод людини;

- формування в учнів з  ООП активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу;

- плекання в учнів з  ООП любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

    Уся система роботи Центру  спрямована на забезпечення  спеціальної   освітньої підготовки,  на розвиток дитини з  інвалідністю  як особистості, її нахилів, інтересів, здібностей та самовизначення.

1.3 Напрямки реалізації  освітньої  діяльності

       Освітній  процес  в  НРЦ  організований  відповідно до  Типових навчальних   планів  спецільних  закладів  загальної     середньої  освіти трьох

 ступенів  навчання:

 І ступінь – початкова освіта, тривалістю чотири роки;

 ІІ ступінь – базова середня освіта, тривалістю шість років;

 ІІІ ступінь – повна середня освіта, тривалістю два роки.

      Реалізація навчальних  планів в освітньому процесі забезпечує:

• логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
• дотримання рекомендованих форм організації освітнього процесу, основними з  яких є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

      Крім  цього,  новітніми формами організації освітнього процесу в  НРЦ є:

- екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-суди, урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;

- використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) корекційного навчання;

- науково-дослідницька діяльність, участь у проєктах;

- робота з обдарованими дітьми.

       Реалізації освітньої діяльності в  НРЦ служать: навчально-методичне забезпечення  підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України; навчальні  програми, які задовільняють потреби учнів з  ООП; рекомендації  територіальних  ІРЦ  щодо змісту корекційного  навчання  дітей  з  ООП;  спрямування освітнього процесу на адаптацію  та  модифікацію  існуючих  типових  програм  навчання.

          В  НРЦ розпочалося  і  успішно продовжується  запровадження  в освітній процес сучасних технологій навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, технології критичного мислення, інтерактивні технології, окремі освітні тренди.

      З врахуванням  особливостей організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів  з  ООП, особливостей регіону, рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення формується варіативна складова навчального плану, спрямувана на поглиблене вивчення  предметів інваріантної складової, запровадження факультативів та факультативних курсів, що розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її морально-етичні  якості,  всебічний розвиток та на посилее вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО.

          Створені  безпечні умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інших ознак чи обставин, у тому числі тих, які не можуть відвідувати заклад освіти.

1.4 Права та обов’язки здобувачів освіти

(ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ» від 05.09.2017 у  редакції від 06.04.2022р., ст.53)

1.4.1. Здобувачі освіти мають право на:

- навчання впродовж життя та академічну мобільність;

- індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, запропонованих освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

- якісні освітні послуги;

- справедливе та об’єктивне оцінювання  результатів навчання;

- відзначення успіхів у своїй діяльності;

- свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково- технічної діяльності тощо;

- безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

- повагу людської гідності;

- захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

- користування шкільною  та  міською бібліотеками, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою НРЦ та послугами його структурних підрозділів у  порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

- доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі і науковій діяльності; доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі;

- особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;

- інші необхідні умови для здобуття освіти.

1.4.2. Здобувачі освіти зобов’язані:

- виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягати              результатів навчання, передбачених Державним стандартом для відповідного рівня освіти;

- поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватись етичних норм;

- відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я  оточуючих, довкілля;

- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг;

    -   повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

1.5. Принципи реалізації освітньої програми:

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• розвиток безпечного освітнього середовища;
• забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
• науковий характер освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність закладу освіти  перед суспільством;
• інтеграція з ринком праці;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та корекції розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.
•  

1.6. Структура   2025/2026  навчального  року

          Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»,  Постанови Кабінету  Міністрів  України  від 28 липня 2023 р. №782  «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» тривалість 2025/2026 навчального року з 01 вересня 2025 р. до 08 червня 2025 року.

      Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюється   навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з управлінням  освіти   Тернопільської  ОДА.

       Семестрова система включає в себе 4 чверті, об’єднані в 2 семестри:

 І семестр – з 01.09.2025  по 19.12.2025  (15 тижнів, 75 днів)

ІІ семестр – з 12.01.2026  року по 05.06.2026 (20 тижнів, 100 днів).

Осінні  канікули – 27.10.2025 – 02.11.2025 (7 днів)

          Зимові канікули –   22.12.2025 – 11.01.2026    (21  день)

Весняні  канікули – 06.04.2026 -12.04. 2026 (7 днів)

Останній дзвоник – 05.06.2026

Тривалість  2025/2026 н.р.  – 175днів.

      Згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 10 класів  проводиться державна підсумкова атестація (за  бажанням  та  заявою  батьків), форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України затверджує додатково. 

       Дата вручення документів про освіту визначається додатково.

       Відповідно  до  принципу  автономії  закладу  освіти передбачається  можливість  вносити  зміни  до  термінів  проведення  канікул,  початку  та  завершення  навчальних  семестрів  з  огляду  на  епідеміологічну  ситуацію,  воєнний  стан  в  країні,  кліматичні  умови. 

1.7. Особливості організації освітнього процесу

Режим роботи закладу

Теребовлянський  НРЦ   працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.

Відповідно до Закону України ,,Про освіту” тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2 – 4 класах - 40 хвилин,  в 5 – 12класах – 45 хвилин.

Розклад  дзвінків  для учнів 1 класів

1 урок                    08.30    - 09.05             перерва - 20 хвилин

2 урок                    09.25    - 10.00             перерва – 20 хвилин

3 урок                    10.20    - 11.55              перерва – 35 хвилин

4 урок                    11.30    - 12.05              перерва - 20 хвилин

5 урок                    12.25    - 13.00              перерва - 25 хвилин

6 урок                    13.25    - 14.00              перерва - 30 хвилин

7 урок                    14.30    - 15.05              перерва - 20 хвилин

8 урок                     15.25   - 16.00             

Розклад дзвінків для учнів 2-4 класів

1 урок                   08.30    - 09.10              перерва - 15 хвилин

2 урок                   09.25    - 10.05              перерва – 15 хвилин

3 урок                   10.20    - 11.00              перерва - 30 хвилин

4 урок                   11.30    - 12.10              перерва - 15 хвилин

5 урок                   12.25    - 13.05              перерва - 20 хвилин

6 урок                   13.25    - 14.05              перерва - 25 хвилин

7 урок                   14.30    - 15.10              перерва - 15 хвилин

8 урок                   12.25    - 16.05             

Розклад дзвінків для учнів 5-10  класів

1 урок                   08.30    -  09.15             перерва - 10 хвилин

2 урок                   09.25    - 10.10               перерва – 10 хвилин

3 урок                   10.20    - 11.05               перерва - 25 хвилин

4 урок                   11.30    - 12.15               перерва - 10 хвилин

5 урок                   12.25    - 13.10               перерва - 15 хвилин

6 урок                   13.25    - 14.10               перерва – 20 хвилин

7 урок                   14.30    - 15.15               перерва – 10 хвилин

8  урок                  15.25    - 16.10

      Крім уроків в  НРЦ  проводяться корекційно-розвиткові заняття, які проходять за окремим розкладом і спрямовані на виконання  індивідуальних  програм  розвитку  дитини  з  інвалідністю та закінчуються: у 1-4 класах - до 18 год.,          у 5-13 класах – до 19 год.            

      Тривалість групових занять становить 35-40 хвилин, індивідуальних – 20-25 хвилин.

       У  післяурочний час  в  закладі проводяться  класні  години, колективні  творчі  справи, виховні види  діяльності,  метою  яких  є  задоволення освітніх інтересів учнів з  ООП та  розвиток  їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

        Особливістю організації  освітнього  процесу  в  НРЦ  є виконання змісту інваріантної, варіативної частин навчального  плану та  корекційно-розвиткових занять.   Варіативна складова   навчальних планів  визначена  з урахуванням особливостей організації  освітньо-реабілітаційного процесу, індивідуальних  освітніх потреб учнів  з  ООП, рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення.

      Зміст  корекційно-розвиткової  роботи  визначається  з  урахуванням  інвалідизуючих патологій дітей з  ООП:

- глухі діти та  діти  з порушеннями слуху;

- діти з тяжким порушеннями мовлення;

- діти з інтелектуальними порушеннями   помірного та тяжкого ступенів;

- діти з  інтелектуальними  порушеннями.

    Тому освітня програма закладу має корекційно-розвитковий складник.

        Для забезпечення освітнього процесу у 2025/2026н.р.  в закладі створене та  постійно  розвивається безпечне освітнє середовище (ч.4, ст.38 Закону України «Про повну загальну середню освіту») з  дотриманням вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки, у тому числі протипожежної та  мінної  безпеки. 

        Харчування   дітей п’ятиразове; організоване  відповідно  до Постанови  Кабінету Міністрів  України  від    24.03.2021р №305  «Про  затвердження  норм   та  Порядку організації  харчування  у  закладах  освіти  та  дитячих  закладах  оздоровлення  та відпочинку».   

1.8.  Контингент учнів  за класами

В  Теребовлянському   НРЦ  в  2025/2026 н.р. організовано  навчання  учнів  з  ООП  у  20 класах, в  яких  сумарно   155 учнів.

1.9. Навчальні плани

        Навчальні плани Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру на 2025–2026 навчальний рік розроблено відповідно до:

• Державного стандарту початкової  та базової середньої освіти;
• Типових навчальних планів для спеціальних закладів освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України;
• індивідуальних особливостей учнів з  ООП;
• рекомендацій територіальних інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

       Плани враховують потреби дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, мовлення та слуху, забезпечуючи оптимальне поєднання освітнього, корекційно-розвиткового та реабілітаційного компонентів.

     Навчальні плани передбачають реалізацію галузевої структури освіти, визначеної Дердавним стандартом, але з урахуванням адаптованого змісту навчальних предметів, зниженого навантаження, індивідуалізації та використання спеціальних методів навчання.

Особлива увага приділяється:

• мовленнєвому та комунікативному розвитку;
• формуванню життєвих компетентностей;
• соціальній адаптації;
• підготовці до подальшого навчання або трудової діяльності.

      Навчальні плани також враховують організацію цілодобового перебування дітей у НРЦ. Змістове та часово-структурне наповнення корекційно-реабілітаційної складової адаптується відповідно до нозологічного профілю здобувачів освіти.

      З урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів  з  ООП

         навчальні плани на 2025/2026 н.р.  розроблено на основі:

- для 1-Г,  2-Г, 3-Г класів - діти з порушеннями інтелектуального розвитку  помірного  та тяжкого ступенів – Державного стандарту початкової освіти (2018р.),  Типової  освітньої програми початкової  освіти спеціальних  закладів ЗСО  для  дітей з  особливими  освітніми  потребами (наказ  МОНУ від 16.08.2018 № 917 «Про внесення  змін  у додатки  до  наказу  МОН  України  від  26.07.2018р. №814»,  додаток 16);

- для 3-В,  4-В класів - діти  з порушеннями інтелектуального розвитку  – Державного стандарту початкової освіти (2018), Типовими освітніми програмами для 1-2, 3-4-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального розвитку (розроблену під керівництвом Чеботарьової О.В.), затвердженими наказом МОНУ від 19.09.2022 №836);

- для 2-Б, 3-Б  класів - дітей з тяжкими  порушеннями  мовлення-   складено за Типовою  освітньою програмою початкової  освіти спеціальних  закладів ЗСО  для  дітей з  особливими  освітніми  потребами (наказ  МОНУ  від 26.07.2018р. № 814 «Про затвердження  типової  освітньої  програми  початкової  освіти спеціальних  закладів ЗСО  для  дітей з  особливими  освітніми  потребами»,  додаток 9);

-   для  6-Г,  7-Г,  8-Г класів - діти  інтелектуальними  порушеннями  помірного  ступеня -  складено за Типовою  освітньою програмою  спеціальних  закладів ЗСО  (наказ  МОНУ від 07.12.2021 № 1317  (додаток 16);

- для  5-Б,  6-Б,  7-Б, 8-Б   класів - діти з  тяжкими  порушеннями  мовлення – складено за Типовою освітньою  програмою  для  5-10(11) класів спеціальних  закладів загальної  середньої  освіти  для  осіб  з  ООП (наказ  Міністерства освіти і науки України від 29.08.2022 № 769, додаток 20, від 12.10.2022 №898);

- для  9-Г класу - діти з інтелектуальними  порушеннями  помірного  та  тяжкого ступенів   складено за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами (наказ  МОНУ від 10.06.2019 № 808); 

-  9-Б, 10-Б класів - діти з  тяжкими  порушеннями  мовлення - складено за Типовою освітньою  програмою спеціальних  закладів ЗСО  ІІ ступеня  для  дітей  з  особливими  освітніми  потребами (наказ МОНУ від 12.06.2018 №627,  додаток  11);

- для 10-В  класу - діти  з   інтелектуальними порушеннями -  складено за Типовою освітньою  програмою спеціальних  закладів ЗСО (наказ МОНУ від 12.06.2018 №627,  додаток 18);

         Зазначені  вище   Типові освітні програми ґрунтуються на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту повної загальної середньої освіти  дітей  з  особливими  освітніми  потребами.

Варіативна складова  навчальних планів використовується на:

• збільшення кількості додаткових годин на вивчення окремих базових предметів;
• запровадження факультативів та курсів за  вибором.

Облік занять з базових предметів, корекційно-розвиткових занять здійснюється на сторінках  класного журналу,  відведених для цього предмета  чи  заняття.

Факультативи та факультативні курси проводяться для учнів з  ООП певного  класу, облік  курсів здійснюється на  сторінках  класного  журналу та ведеться облік відвідування  учнів. Оцінювання навчальних досягнень не здійснюється.

Детальний розподіл навчального навантаження окреслено у робочих навчальних планах закладу  в  наступних  розділах.

1.10.   Використання літератури в освітньому процесі

В освітньому процесі закладу використовується  лише навчальна література, що має грифи Міністерства освіти і науки України («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі») або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах», ухвалений  відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» .

На вебсайті ІМЗО в розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні видання серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти .

1.11.  Процеси розвитку,  виховання та  соціалізації  дітей  з  ООП  в НРЦ

Виховання учнів з  ООП  у закладі здійснюється  під час проведення  уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Основною метою у вихованні учнів з  ООП є формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистістості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Весь освітній процес в  НРЦ  зорієнтований на учня  з  ООП, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи. Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів з  ООП  систему загальнолюдських цінностей:

• морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;
• соціально-політичних– свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної  мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага  до закону, солідарність, відповідальність.

Основні завдання виховної діяльності закладу освіти на 2024/2025н.р. визначені Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.

У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України  у відповідності до наступних ключових напрямів:

• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до праці;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань:

- виховання основних людських цінностей: турботи, поваги, любові, співчуття, милосердя, відповідальності;

- національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей;

- забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини  з  ООП;

-  формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу;

- підготовка учнів з  ООП до свідомого вибору сфери життєдіяльності;

- підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

                           Протягом 2025/2026н.р. пріоритетними формами і методами виховної  превентивної  роботи  будуть:

• проведення просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь;
• проведення тижнів        правових знань;
• використання інтерактивних педагогічних технологій на уроках правознавства та в позакласній діяльності;
• підвищення  ролі  шкільного самоврядування в освітньому процесі;
• вжиття заходів, спрямованих на підвищення моральності, правової культури, утвердження здорового способу життя  учасників  освітнього  процесу;
• запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
• впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками освітнього процесу.

Важливою складовою частиною виховної роботи закладу освіти є учнівське самоврядування, яке є однією із умов залучення учнів  з  ООП  до громадської діяльності. Самоврядування в НРЦ для учнів з  ООП є справжньою школою громадянського становлення.

Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. І це стосується не лише пошуку нових форм роботи з дітьми  з  ООП, але й перегляду існуючої освітньої практики в контексті нової філософії роботи з сім'єю. Дана філософія значно більшою мірою відповідає запитам батьків і орієнтована на встановлення тісних контактів з родиною, плідну взаємодію з батьками учнів.

Тому сьогодні перед закладом освіти стоїть завдання щодо створення умов для активної взаємодії з батьками в освітній діяльності, підвищення їх батьківської компетенції. При організації роботи з батьками основна мета  -  залучення сім'ї в єдиний освітній простір. Реалізовується  ця мета  через вирішення наступних  завдань:

-    встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками;

-    надання допомоги у вирішенні конкретних проблем;

-  підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку, корекційної освіти та  виховання дітей  з  ООП.

У здійсненні  виховного процесу  в  НРЦ враховуються  такі організаційні  орієнтири:

- виховання не зводиться до окремих виховних занять – це  процес  наскрізний;

- до створення виховного середовища залучається весь колектив  НРЦ;

- учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

- у плануванні діяльності враховуютьсяі індивідуальні нахили і здібності кожної дитини  з  ООП, створюються належні умови для їх реалізації;

- співробітництво з позашкільними закладами освіти;

- активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

- налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

         Виховна діяльність у закладі є невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

         Цілі виховного процесу в закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, Концепції національно-патріотичного виховання,  Національній  програмі  виховання  «Основні  орієнтири  виховання», інших нормативно-правових актах.

         Виховання майбутнього громадянина, позитивних рис характеру та чеснот у дітей з ООП здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи.

        Тематика виховних заходів орієнтована на проблематику життєвого становлення, самовизначення в різноманітних ситуаціях, на питаннях побудови життєвих програм, планів, на визначення стратегії життя, життєвих перспектив,  культури життя, мистецтва життя, стилю та успіху життя.

        Формами організації виховного освітнього процесу  є виховні години, уявні подорожі, інсценізування літературних творів, квести, інтерактивні заняття  тощо.

        Дієвими є моделювання різноманітних ігрових форм і методів, які  виховують в учнів з  ООП переконання, формують навички та вміння протистояти негативним явищам у суспільстві. Це: рольові ігри, програвання ситуацій, використання малюнків, різноманітні тренінги, робота в малих групах.

         Позакласна робота в закладі включає спортивні заходи, конкурси, веселі старти, фізкультурні свята, дні здоров’я, традиційні  шкільні  свята.

        При формуванні активної життєвої позиції дитини з ООП, її духовного, соціального і фізичного розвитку беруться до уваги наскрізні лінії: Екологічна безпека та сталий розвиток.  Громадянська відповідальність.  Здоров’я і безпека.  Підприємництво і фінансова грамотність.

       Метою  «Екологічної безпеки та сталого розвитку»  є: формування в учнів  з  ООП  соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

       Форми роботи: ігри, бесіди, тематичні тижні, конкурси, екологічні проекти, практичні години, екскурсії, прогулянки сприяють розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.

        Метою  «Громадянської  відповідальності» є:  формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, робота в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

        Члени учнівського самоврядування намагаються втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах закладу.

         Завданням  наскрізної  лінії  «Здоров’я  і  безпека» є: становлення учня з  ООП як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

       Заходи щодо реалізації наскрізної лінії «Здоров’я та безпека», спрямовані на вирішення проблем,  пов’язаних із саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей і потреб, допомагають дітям з ООП зробити  пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач, мотивувати бажання вести здоровий спосіб життя.

Форми роботи: інтерактивні тренінгові,  корекційні заняття,  акції, психологічні практикуми, Дні здоров’я, години зустрічі з лікарями тощо.

       Наскрізна  лінія  «Підприємництво і фінансова грамотність» спрямована  на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння дітьми з ООП практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).    

        Національно-патріотичне виховання є важливою складовою освітнього процесу закладу, головною метою якого є набуття учнями з  ООП соціального досвіду, готовність до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання внесені до плану роботи закладу  та до виховних планів класних керівників, вихователів. 

         Профорієнтаційна робота в закладі спрямована на засвоєння учнями з  ООП  необхідних знань про соціально-економічні та психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

        Форми роботи щодо професійної орієнтації школярів різноманітні: навчально-пізнавальні екскурсії на підприємства міста, майстер-класи, зустрічі з представниками державної служби зайнятості, заняття за інтересами,  тематичні усні журнали, конкурси, фестиваль професій, профорієнтаційні проекти.

1.12.  Кадрове забезпечення

В закладі працює  56 педагогічних працівників, з них:

1 директор,

1 заступник з НР (1 ст.)

1 заступник з ВР (1 ст.)

1 педагог соціальний (1 ст.)

1 практичний психолог (1 ст.)

       26 дефектологів-спеціалістів:

• сурдопедагогів  -  19
• олігофренопедагогів  - 4
• вчителів-логопедів  - 3.

     Крім  цього:

1 бібліотекар  (0,5 ст.)

1   лікар-педіатр (0,5ст.)

      1  сестра  медична з дієтичного харчування (1 ст.)

 3 сестри медичних (3 ст.)

РОЗДІЛ ІІ.

  ОСВІТНЯ ПРОГРАМА  НРЦ  І СТУПЕНЯ

2.1 Загальні положення

Тип навчального закладу – спеціальна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Кількість класів І ступеня  – 8.

Кількість учнів – 63.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини  з  ООП, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних  особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

     Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах:

• визнання унікальності та обдарованості кожної дитини  з  ООП, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
• цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
• радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проектної  діяльності;
• розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
• міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного  розвитку;
• забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення закладу на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
• утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
• плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;
• формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє  життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентризму і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної  послідовності і достатності засвоєння  учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми  залежно  від умов навчання;

- адаптації та  модифікації  до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором;

- очікувані результати навчання учнів;

- пропонований зміст  навчальних програм, які  мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово   висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі  мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною,  в  т.ч. УЖМ,  та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у правах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічног оприродокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина  України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що  передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші  види  мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних  здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансоваграмотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

У процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються  внутрішньопредметні і міжпредметні  зв’язки, які сприяють  цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

       Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Зберігаючи наступність  із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

       Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні  умови роботи, абезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

     Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання.

Контроль та оцінювання навчальних досягнень

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

      Упродовж  навчання в початковій школі здобувачі освіти з  ООП  опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку  інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їхкорекції.

      Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, 3-4 класів - вербальному, формувальному та підсумковому рівневому оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей  з  ООП; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини  з  ООП; мотивувати прагнення здобути максимально можли вірезультати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

      Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову  атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу   якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

     З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на  шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

2.2 Нормативно-методичне забезпечення

- Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87;

• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко. 1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272;
• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко. 3-4 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273;
• Наказ МОН від 13.07.2021 року №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО»;
• Методичні рекомендації для вчителів щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами (ООП),  розроблені МОН та Український інститут розвитку освіти, опубліковані 05 серпня 2024 року.
•  

2.3. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний  обсяг  навчального  навантаження:

• для учнів 1-х класів  визначено 2310 годин/навчальний рік,
• для 2-х класів – 2380 годин/навчальний рік,
•  для 3-х класів – 3685 годин/навчальний рік,
• для 4-х класів – 1450 годин/навчальний рік,

     Додаткові години для  вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

                                               на тиждень - 1,   на рік - 35

     Загальна кількість  навчальних годин  на корекційно-розвиткову роботу

                                               на  тиждень - 28

                                               на рік - 980

Гранично допустиме            на тиждень - 25

                                               на  рік - 875

     Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання відповідно до базових навчальних планів.

2.4. Перелік освітніх галузей НУШ:

•   Мовно-літературна, у тому числі:

   рідномовна  освіта (українськамова та література) (МОВ)

    іншомовна  освіта (ІНО)

•      Математична (МАО)
•    Природнича (ПРО)
•    Технологічна (ТЕО)
•    Інформатична (ІФО)
•       Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
•    Громадянська  та  історична (ГІО)
•       Мистецька (МИО)
•       Фізкультурна (ФІО )
•    Корекційно-розвиткова  робота.

         Реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту відбувається через навчальні предмети.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх спеціальних закладів загальної середньої освіти незалежно від ïx підпорядкування i форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Інваріантна складова навчального плану  включає години  корекційно-розвиткової роботи, яка спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

• розвиток зорового a6o слухового сприймання, мовлення, пізнавальної

діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;

• розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей з  ООП шляхом взаємодїі з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь i навичок комунікативної діяльності i творчості;
• формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з ООП до навчання у закладі освіти;
• створення умов для соціальної реабілітаціі та інтеграціі дітей з ООП, розвиток ïx самостійності та життєво важливих компетенцій.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з ООП, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Корекційно-розвиткова робота для дітей з інтелектуальними порушеннями.

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень дітей з інтелектуальними порушеннями.

Основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є:

1.Формування особистісних якостей дитини, розвиток i корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічної  адаптації та соціальної реабілітації дітей.

2.Розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення.

3.Корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, соціально-побутове орієнтування, лікувальна фізична культура, ритміка.

Корекційно-розвиткова робота для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступенів.

Мета: формування навичок життєдіяльності в соціальному середовищі. Досягнення цієї мети забезпечується розв'язанням наступних завдань:

 1.Соціальна адаптація дітей.

 2.Корекція порушень розвитку.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: психомоторний та сенсорний розвиток, логопедичні заняття, ритміка.

У роботі з цією категорією дітей основна  увага приділяється  формуванню у них певного обсягу знань, адекватність поведінки та вміння діяти у конкретних життєвих ситуаціях.

Корекційно-розвиткова робота для дітей з інтелектуальними порушеннями, які мають розлади   аутичного спектра.

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дітей з розладами аутичного спектра.

Напрями корекційно-розвиткової роботи та завдання, реалізація яких в умовах мікрогрупи сприяє досягненню мети:

1.Розвиток психомоторики (гармонізує психофізіологічний статус; збагачує руховий репертуар; тренує психомоторні функції та властивості (координованість, статична i динамічна рівновага, спритність, витривалість).

2.Сенсорний розвиток, сенсорна інтеграція (розвиває моторну імітацію, збагачує життєвий досвід, формує полісенсорне сприймання, коригує сенсорну гіперчутливість, розвиває відчуття ритму, (структурування середовища i діяльності), розвиває дрібну моторику та зорово-моторну координацію).

3.Соціально-комунікативний розвиток (розвиває здатність виконувати  соціальні норми та правила поведінки, підпорядковуватися інструкціям, формувати комунікативні вміння, у тому числі невербальні, стимулювати розвиток мовлення (активний та пасивний словниковий запас), формувати соціально-побутові навички).

Корекційно-розвиткову роботу проводять спеціалісти закладу освіти: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель лікувальної  фізкультури,  вчитель  ритміки.

       Корекційно-розвиткова робота для дітей з тяжкими  порушеннями  мовлення

Зміст: визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з порушеннями мовлення, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Основні  завдання:

         - формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічній  адаптації та соціальній реабілітації дітей з тяжкими порушеннями мовлення;

-  розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення;

- корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи:

- у 1 класі – корекція мовлення (групова та індивідуальна), корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура;

- у 2 класі - корекція мовлення (групова  та  індивідуальна), корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура;

- у 3 класі - корекція мовлення (групова  та  індивідуальна), корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура;

- у 4 класі - корекція мовлення (групова  та  індивідуальна), корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.

  Корекційно-розвиткова робота для дітей з тяжкими  порушеннями  слуху

Мета:

• розвиток особистості (когнітивної, емоційно-вольової, ціннісно-мотиваційної і поведінкової сфер) та формування комунікативних навичок за допомогою усної та жестової мов (шляхом впровадження білінгвального методу навчання);
• подолання вторинних порушень пізнавальної діяльності;
• удосконалення навичок спілкування на слухозоровій основі (використання збережених аналізаторів та розвиток слухового сприймання), сприймання та продукування мовлення;
• розширення поняття про оточуюче середовище, поповнення запасу словесних та жестових одиниць;
• посилення слухового компоненту в умовах слухозорового та вібраційного сприймання мовлення;
• індивідуальна корекція порушень розвитку засобами лікувальних методик (медикаментозної, масажу, лікувальної фізкультури, фізіотерапії, психотерапії та ін.).

             Корекційно-розвиткова робота проводиться представлена предметами: розвиток  слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови,  ритміка,  лікувальна  фізкультура.

              У змісті корекційно-розвивальної роботи втілюються основні принципи спеціальної дидактики шкіл для дітей зі зниженим слухом: принципу корекційної спрямованості навчання, єдності процесу навчання основам наук і словесного мовлення, розвитку слухового сприймання, інтенсифікації мовленнєвого спілкування.

      2.5.  Очікувані результати навчання  та сформованих компетентностей учнів  з  ООП

        Державний стандарт початкової  освіти визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти та форму державної атестації.

       Стандарт початкової освіти ґрунтується на новій філософії, в основі якої утвердження людської гідності.  Реалізуючи  мету, цілі та обов’язкові результати кожної освітньої галузі, формуються важливі гуманістичні принципи, без яких не відбудуться зміни.

        Основні принципи:

• визнання талановитості кожної дитини  з  ООП;
• визнання цінності дитинства;
• радість пізнання;
• розвиток вільної особистості;
• формування здорового способу життя та створення безпечних умов у закладі;
• формування морально-етичних цінностей.

Освітня діяльність НРЦ спрямована на реалізацію мети та завдань освітніх галузей, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів з  ООП ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися,  здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання  в 1-4 класах сприятиме виробленню в учнів з  ООП передумов самостійного пошуку та аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів з  ООП до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

     Впроваджуючи  в освітній  процес  діяльнісний  вимір, який  забезпечується новим  стандартом  освіти,   відбуватиметься  розвиток компетентностей  та конкретних умінь  учнів  з  ООП.

 2.6. Форми організації освітнього процесу

Типи уроків відповідно до Типової освітньої  програми:

• Формування компетентностей
•  Розвиток компетентностей
•  Перевірка та/або оцінювання  досягнення  компетентностей
•  Корекція компетентностей
•  Комбінований урок 

        Початкова освіта має цикли: 1-2 класи,  3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

     У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі  з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

      У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методики навчання:

•        дослідницькі,

•        інформаційні,

•        мистецькі проєкти,

•        сюжетно-рольові ігри,

•        інсценізації,

•        моделювання,

•        ситуаційні вправи,

•        екскурсії,

•        дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

•        різні типи уроку;

•        екскурсії;

•        віртуальні подорожі;

•        спектаклі;

•        квести, які вчитель організовує у межах уроку або в позаурочний час.

       Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

     Вибір форм і методів навчання учитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, індивідуальні  особливості  дітей  з  ООП, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

2.7  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття  відповідного рівня навчання

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

        Зарахування учнів (вихованців) до НРЦ, переведення до іншого закладу освіти та відрахування з НРЦ здійснюється відповідно до Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженого наказом МОНУ  від 1 серпня 2018 р. № 831  та  наказом МОНУ від 20.05.2024 №714.

      Класи (групи) формуються з урахуванням наявних порушень розвитку учнів (вихованців) з  ООП та з дотриманням граничної наповнюваності, визначеної цим Положенням.

     Зарахування дітей до початку і впродовж   навчального року здійснюється виключно на вільні місця.

    Зарахування дітей  з   ООП (порушення  слуху,  порушення  мовлення,  порушення  інтелектуального  розвитку,  порушення  інтелектуального  розвитку  помірного  ступеня) здійснюється відповідно до наказу директора, що видається на підставі заяви про зарахування одного з батьків дитини або її законних представників.

      До заяви додаються:

- копія свідоцтва про народження дитини;

- довідка за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089;

- карта профілактичних щеплень, заповнена за формою первинної облікової документації № 063/о «Карта профілактичних щеплень», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 686/12560 (надається за умови відсутності медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень);

- довідка від лікаря-педіатра або сімейного лікаря закладу охорони здоров’я, у якому спостерігається дитина, для дітей дошкільного віку;

- висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;

- висновок лікарсько-консультативної комісії про встановлення дитині інвалідності (за наявності);

- індивідуальна програма реабілітації особи (дитини) з інвалідністю (за наявності);

- оригінал або копія відповідного документа про освіту (крім учнів першого і другого класів) за відповідний клас, документ, що підтверджує здобуття освіти;

- висновок сурдолога або отоларинголога (для дітей з порушенням мовлення);

- висновок психіатра (для осіб з порушеннями інтелектуального розвитку);

- рішення органу опіки та піклування (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування).

2.8.  Навчальні  плани  для 1-4 класів

        Навчальні плани містять інваріантний і варіативний складники. Інваріантний складник  навчального плану НРЦ передбачає проведення корекційно-розвиткової роботи, напрями та змістове наповнення якої визначаються з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

     Кожна освітня галузь передбачає обов’язкову корекційно-розвиткову роботу.

      Варіативний складник навчального плану розподіляється  закладом  самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти з  ООП і відображено в освітній програмі такого закладу.

Інваріантний складник навчального плану  включає години  корекційно-розвиткової роботи, яка спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

• розвиток зорового a6o слухового сприймання, мовлення, пізнавальної

діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з    особливими потребами;

• розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодїі з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь i навичок комунікативної діяльності i творчості;
• формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;
• створення умов для соціальної реабілітаціі та інтеграціі дітей з особливими освітніми потребами, розвиток ïx самостійності та життєво важливих компетенцій.

2.8.1. Освітня  програма  для дітей  з  інтелектуальними  порушеннями  помірного та  тяжкого ступенів       ( 1,  2, 3кл.)

Загальні положення

Для дітей з інтелектуальними порушеннями пропонований зміст навчальних  предметів  розроблено за Типовою освітньою програмою, розробленою колективом авторів: Чеботарьова О.В. (пояснювальна записка,   Трудове   навчання); Блеч Г.О., Ярмола Н.А. (Навчання грамоти); Гладченко І.В., Королько I.I. (Математика); Дмитрієва І.В. (Мистецтво, Образотворче мистецтво); Трикоз С.В. (Я досліджую світ); Бобренко І.В. (Фізична культура); Гладченко І.В., Гломозда І.В. Чухліб О.А. (Музичне мистецтво).

        Перелік      корекційно-розвиткових      програм      мають      гриф  «Рекомендовано Міністерством освіти i науки України» і подані  в  додатку.
       Метою початкової освіти дітей з інтелектуальними порушеннями є
особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей,
компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування
цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що
забезпечують їхню готовність до життя в суспільстві,
продовження навчання в основній ланці.

  Освітню програму побудовано з урахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• корекційно-розвивальної спрямованості навчання;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних
  компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або
  інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання, адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних
  можливостей, потреб та інтересів дітей.   

Очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти подані в
рамках навчальних програм та спрямовані на формування у школярів з
інтелектуальними порушеннями таких ключових компетентностей:

- володіння державною мовою, що передбачає елементарні уміння та
навички (в межах мовленнєвих можливостей) усно і письмово висловлювати
свої думки, усвідомлення ролі мови для спілкування та культурного
самовираження;

- можливість спілкуватися рідною мовою (в межах пізнавальних
можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних
комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі,
культурному житті громади;

- математична компетентність, що передбачає застосування (в межах
пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і
суспільному житті людини;

- компетентності у галузі природничих наук, що передбачають
формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі
спостерігати та досліджувати, пізнавати себе і навколишній світ шляхом
спостереження та дослідження;

- соціально-трудової компетентності, що передбачає формування трудових умінь та навичок,  які  забезпечують подальшу здатність до успішного
опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок
практичної життєдіяльності;

- екологічна компетентність, що передбачає сформованість уявлень щодо
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;

-інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, можливість безпечного використання інформаційно- комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

- навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво
необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій
соціальної адаптації та інтеграції в суспільство;
    - громадянські та соціальні компетентності, що передбачає уміння діяти (в
межах своїх можливостей) в життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як
громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я
інших людей, дотримання здорового способу життя;
    - культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів
мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом
розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості,
формування навичок культури поведінки в соціумі.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Корекційно-розвиткова робота для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступенів.

Мета: формування навичок життєдіяльності в соціальному середовищі. Досягнення цієї мети забезпечується розв'язанням наступних завдань:

- соціальна адаптація дітей;

- корекція порушень розвитку.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: психомоторний та сенсорний розвиток, логопедичні заняття, ритміка.

Корекційно-розвиткова робота для дітей з інтелектуальними порушеннями, які мають розлади   аутичного спектра.

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дітей з розладами аутичного спектра.

Напрями корекційно-розвиткової роботи та завдання, реалізація яких в умовах мікрогрупи сприяє досягненню мети:

- розвиток психомоторики (гармонізувати психофізіологічний статус; збагачувати руховий репертуар; тренувати психомоторні функції та властивості (координованість, статична i динамічна рівновага, спритність, витривалість).

- сенсорний розвиток, сенсорна інтеграція (розвивати моторну імітацію, збагачувати життєвий досвід, формувати полісенсорне сприймання, коригувати сенсорну гіперчутливість, розвивати відчуття ритму, (структурування середовища i діяльності), розвивати дрібну моторику та зорово-моторну координацію).

- соціально-комунікативний розвиток (розвивати здатність виконувати  соціальні норми та правила поведінки, підпорядковуватися інструкціям, формувати комунікативні вміння, у тому числі невербальні, стимулювати розвиток мовлення (активний та пасивний словниковий запас), формувати соціально-побутові навички).

Корекційно-розвиткову роботу проводять спеціалісти закладу освіти: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель лікувальної  фізкультури,  вчитель  ритміки.

Наказ  № 917  від 16.08.2018 р.  додаток  16

                                           до  Типової  освітньої  програми

Навчальний план

Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру

для дітей  з  аутичними  порушеннями  тяжкого  ступеня;  інтелектуальними  порушеннями  помірного  та  тяжкого  ступенів

1, 2, 3  клас

                                                      Наказ  № 836  від 19.09.2022 р. 

                                                       до  Типової  освітньої  програми

Навчальний план

Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру

для  дітей  з  інтелектуальними  порушеннями  3, 4  класів

2.8.2. Освітня  програма  для дітей  з тяжкими порушеннями мовлення      2, 3 класів

          Зміст програмового матеріалу  сприяє  формування в  учнів з тяжкими порушеннями  мовлення таких ключових компетентностей: вільне володіння державною мовою;  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;  математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; екологічна компетентність;  інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя;  громадянські та соціальні компетентності;  культурна компетентність.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння  керувати емоціями, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з порушеннями мовлення, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Метою корекційно-розвиткових занять є психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Основні  завдання  корекційно-розвиткової роботи:

         - формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічній  адаптації та соціальній реабілітації дітей з тяжкими порушеннями мовлення;

-  розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення;

- корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи:

- у 1 класі – корекція мовлення (групова та індивідуальна), корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура;

- у 2 класі - корекція мовлення (групова  та  індивідуальна), корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура;

- у 3 класі - корекція мовлення (групова  та  індивідуальна), корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура;

- у 4 класі - корекція мовлення (групова  та  індивідуальна), корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.

Програма «Корекція розвитку» розроблена за віковим критерієм                      Програми  з корекційно-розвиткової роботи,  побудована на основі стадіальності  психічного  розвитку та передбачають, що окремі етапи розвитку мають певну послідовність і обов’язково взаємопов’язані між собою. Також взято до уваги психологічні новоутворення молодшого шкільного віку (довільність, внутрішній план дій, рефлексія),які формуються за допомогою різних видів діяльності, у т. ч. й ЛОГО-АРТ (термін Ю. В.Рібцун).

У змісті програм «Корекція розвитку» враховано  потребу молодших школярів, незважаючи на їх досить тяжкий психомовленнєвий стан, у розширенні зв’язків із соціальним середовищем, збагаченні суспільного досвіду, зміні співвідношення соціальних детермінант (сім’я – школа – клас – друзі). Також закцентовано на пластичності психіки молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення, тобто її здатності до змін у вигляді різного роду компенсацій, що допомагає прискорити органічне дозрівання, легше та швидше оволодіти як навчальною, так і психомовленнєвою діяльністю.

                                                      Наказ  № 814  від 26.07.2018 р.  додаток  9

                                    до  Типової  освітньої  програми

Навчальний план

Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру

для  дітей  з  тяжкими  порушеннями  мовлення  2,3  класів

2.8.3.  Розподіл  годин  варіативного  складника

       З метою формування у  дітей  з  ООП мовних  компетентностей,  розвитку  мовлення, формування  вимови,  розвитку  математичних  компетентностей,   математичного  мислення,  пошуково-дослідницьких умінь, розвитку спостережливості, творчої уяви, допитливості та формування позитивної пізнавальної мотивації навчання додаткові  години навчального плану використані для  поглиблення змісту базових  предметів інваріантного складника, а саме: української мови,  математики,  Я  досліджую  світ.

       Крім  цього,  для засвоєння молодшими  школярами  з  ООП морально-етичних  чеснот,  формування  їх позитивного  духовного світу  буде  вивчатися курс «Основи  гуманістичної  моралі».   Вивчення курсу проводиться відповідно до Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів, рекомендованих  МОН  України. (Варіативна складова Типових навчальних планів 1–4 класи)

2.9  Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

        Освітній процес у початкових  класах здійснюють педагоги з вищою спеціальною освітою за такими кваліфікаційними категоріями:

• «спеціаліст»  - 1;
• «спеціаліст ІІ категорії» - 3;
• «спеціаліст І категорії» - ;
• «спеціаліст вищої категорії» - 11;
• спеціалісти з педагогічним званням «старший вчитель» - 6;
• спеціаліст з педагогічним званням «учитель-методист» - 1;
• вчителів-дефектологів  - 12

    Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Державний стандарт, навчальні програми, корекційні програми, підручники, які мають гриф МОН.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності  

       Проведено ґрунтовну аналітичну та організаційну роботу з удосконалення матеріально-технічної бази закладу та створення комфортних умов для навчання учнів  з  ООП  школи  І  ступеня.  Дизайн освітнього простору спрямований на розвиток дитини та мотивацію її до навчання. Навчальні приміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Організація корекційного освітнього простору навчального кабінету здійснюється через такі осередки:

• осередок навчально-пізнавальної діяльності;
• змінні тематичні осередки;
• осередок для ігор;
• осередок художньо-творчої діяльності;
• осередок відпочинку;
• осередок педагога.

     Освітній простір організований так, що вчитель може спостерігати за діяльністю  дітей з  ООП  в усіх осередках, діти мають змогу безпечно переміщуватися і мають місце для зберігання особистих речей.

      Якість проведення  занять  забезпечується відповідною матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням; за якісне та вчасне проведення навчальних  та  корекційно-розвиткових занять учителі несуть персональну відповідальність.

      Моніторинг досягнення  учнями  з ООП результатів  навчання    (компетентностей)

         Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі  навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхі впоступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації закладу.

        Упродовж навчання в початковій школі  здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню  відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному  виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та своєчасної  їх корекції.

         Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах формувальному та підсумковому (річному) оцінюванню.

        Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої  діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю формування компетентностей, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.

2.10. Перелік навчальних програм Нової української школи

2.11. Програмне забезпечення корекційно-розвиткових занять  для дітей з особливими освітніми потребами  початкової  школи

1.         Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Хайдарова О. С., Блеч Г. О.).

2.         Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення з використанням методика ТАН-Содерберг» для 2-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Заремба В. В., Ліщук Н. І., Морозова Н. В., Блеч Г. О.).

3.         Програма з корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізкультура» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Бобренко І. В.).

4.         Програма з корекційно-розвиткової роботи «Острівець здоров'я» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Ковтун А. В., Кунникова О. О., Стригунова О. М., Бобренко І. В.).

5.         Програма з корекційно-розвиткової роботи «Театральна  логоритміка» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Папета О.В., Бобренко І. В., Демянович М.З., Компанієнко О. М, Гпадченко І. В.).

6.         Програма з корекційно-розвиткової роботи «Барабанотерапія» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Василевська Л. С., Гладченко І. В.).

7.         Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток психомоторики та сенсорних процесів» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Жук Т. Я., Трикоз С. В.).

8.         Програма з корекційно-розвивиткової роботи «Азбука творчості» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Чеботарьова О. В., Брусенська І. М.).

9.         Програма з корекційно-розвивиткової роботи «Музичні краплинки» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Шеклунова Н. О., Міненко А. В.).

10.       Програма з корекційно-розвиткової роботи «Соціально-побутове оріентування» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Ярмола Н. А.).

11.       Програма з корекційно-розвивиткової роботи «Цікавий світ Монтессорі» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями (авт. Дишлюк Т. Б., Чеботарьова О. В.).

12.       Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток слухового сприймання та формування вимови» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (авт. Федоренко О. Ф., Зганяйко І. Ф.).

13.       Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток слухо-зоро- тактильного сприймання мовлення та формування вимови» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (авт. Федоренко О. Ф., Патлай Ю. М.).

14.       Програма з корекційно-розвиткової роботи «Ритміка» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (для глухих дітей) (авт. Вовченко О. А.).

15.       Програма з корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізична культура» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (для глухих дітей) (авт. Форостян О. І., Шеремет Б. Г., Лещій Н. П., Малій В. М.).

16.       Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (авт. Рібцун Ю. В.).

17.       Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція мовлення» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (авт. Трофименко Л. І., Куравська Л. І.).

18. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальним порушенням (Хайдарова О.С., Блеч Г.О.).

19.Програма з корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізкультура» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальним порушенням (Бобренко І. В.).

20. Програма з корекційно-розвиткової роботи «У світі ритмів» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальним порушенням (Левченко Л. Й., Гладченко І. В.).

21. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Соціально-побутове орієнтування» для 1-4 класів .

2.12.  Модель випускника початкової школи

Модель випускника початкової школи в межах Нової української школи, адаптована для учнів НРЦ, зберігає загальні цінності та компетентності НУШ, але з урахуванням особливих освітніх потреб дитини.

🔷 Загальна характеристика випускника НУШ, адаптована для НРЦ:

Людина, яка вміє вчитися.

Має сформовану мотивацію до навчання, володіє навичками саморегуляції, вміє долати труднощі з підтримкою вчителя.

Патріот і громадянин

Усвідомлює свою належність до українського суспільства, знає основні символи України, поважає права інших, розуміє значення правил у житті громади.

Моральна особистість

Діє згідно з моральними нормами: знає, що таке добре і погано, вміє співчувати, допомагати іншим.

Спілкується державною мовою

На рівні своїх можливостей володіє українською мовою (усно/письмово/альтернативно), використовує її в повсякденному спілкуванні та навчанні.

-Діти  з  порушеннями  слуху вільно  володіють дуальним  мовленням: українська  мова  плюс українська  жестова  мова.

Має розвинуті ключові компетентності

Випускник оволодів (з урахуванням індивідуальної програми розвитку) базовими навичками читання, письма, математики, а також життєвими навичками (догляд за собою, орієнтація в просторі тощо).

Пізнає світ у різних його проявах

Зацікавлений у пізнанні довкілля, має елементарні уявлення про природу, суспільство, техніку, людину.

Творча особистість

Має досвід участі в ігровій, творчій, музичній та художній діяльності відповідно до власних інтересів і можливостей.

Фізично активна особа

Усвідомлює значення руху, дотримується основ гігієни, дбає про своє здоров’я у доступний спосіб.

Модель випускника формується з урахуванням індивідуальної програми розвитку.

Особлива увага приділяється соціалізації, формуванню побутових, комунікативних, життєвих навичок.

Застосовується інклюзивний підхід, який враховує сильні сторони дитини.

Значення мають емоційний розвиток та вміння працювати в колективі (в межах власних можливостей).

• Діти  з  порушеннями  слуху вільно  володіти дуальним  мовленням: українська  мова  плюс українська  жестова  мова.
•  

РОЗДІЛ ІІІ.

   ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ

3.1 Загальні положення

Тип навчального закладу - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Кількість класів – 12

Кількість учнів – 92

3.2 Нормативно-методичне забезпечення

• Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 (зі  змінами:  Постанова  Кабміну   від 26 лютого 2020 р. № 143);

-  Типова освітня  програма спеціальних  закладів ЗСО  ІІ ступеня  для  дітей    з  особливими  освітніми  потребами (наказ МОНУ від 12.06.2018 №627,  додаток  11) – для  дітей  з  порушеннями  мовлення;

-  Типова освітня  програма спеціальних  закладів ЗСО (наказ МОНУ від 12.06.2018 №627,  додаток 18) – для  дітей  з  порушеннями  інтелектуального  розвитку;

-   Типова освітня  програма спеціальних  закладів ЗСО  ІІ ступеня  для  дітей    з  особливими  освітніми  потребами (наказ МОНУ від 29.08.2022 №769,  додаток  20) – для  дітей  з  тяжкими порушеннями  мовлення  НУШ;

-   Типова освітня  програма спеціальних  закладів ЗСО  ІІ ступеня  для  дітей    з  особливими  освітніми  потребами (наказ МОНУ від 07.12.2021 №1317,  додаток  16) – для  дітей  з  інтелектуальними  порушеннями  помірного  ступеня;

-  Типова освітня  програма спеціальних  закладів ЗСО (наказ МОНУ від 10.06.2019 №808,  додаток 19.1) – для  дітей  з  інтелектуальними  порушеннями  помірного  та  тяжкого  ступенів;

       Державний стандарт базової  загальної середньої освіти складається з семи освітніх галузей: "Мови і літератури", "Суспільствознавство", "Математика", "Природознавство", "Здоров'я і фізична культура", Мистецтво", "Технології", "Мистецтво".

Навчальні плани  обов'язково включають години корекційно-розвиткових занять, зміст яких зумовлений особливостями психофізичного розвитку здобувачів освіти і реалізується через курси:

• для глухих дітей: "Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови", "Ритміка", "Лікувальна фізкультура";
• для дітей зі зниженим слухом: "Розвиток слухового сприймання та формування вимови", "Ритміка", "Лікувальна фізкультура";
• для дітей з тяжкими порушеннями мовлення: "Корекція мовлення", "Логоритміка", "Ритміка", "Лікувальна фізкультура"; 
•        для дітей з інтелектуальними порушеннями: "Соціально-побутове  орієнтування",  «Лікувальна  фізкультура»,  "Ритміка", "Розвиток  мовлення". 

Корекційно-розвиткові заняття проводять: вчителі-дефектологи (сурдопедагоги,  логопеди),  вчитель  ЛФК.

Предмети та курси за вибором  надано  у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб здобувачів освіти, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу освіти (подано нище в таблицях).

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також завдяки запровадженню в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб здобувачів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової загальної середньої  для дітей з ООП  забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин навчального плану та корекційно-розвиткових занять.

Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів з  ООП.

Збереження здоров'я дітей належить до одного з головних завдань Центру. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Наказ  № 627  від 12.06.2018 р.,  додаток  11                      

                                                                     до  Типової  освітньої  програми                                                       

Навчальний план

Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру

для  дітей  з  тяжкими  порушеннями  мовлення   9, 10  кл

                                 Наказ  № 627  від  12.06.2018 р.,  додаток 18  

                до  Типової  освітньої  програми

Навчальний план

Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру

для дітей  з  інтелектуальними  порушеннями  10  клас

3.3. Освітня  програма  для  дітей    з  інтелектуальними  порушеннями    помірного  та  тяжкого  ступенів  (9-Г кл.)

            Одним із головніших завдань  навчання дітей з інтелектуальними  порушеннями  помірного  та тяжкого  ступенів  (помірною розумовою відсталістю)  є  розвиток їхнього усного мовлення та опанування грамотою, збагачення і поступове накопичення словникового запасу,  уявлень про навколишній світ  на  уроках  читання  і  письма.

         Труднощі в навчанні цієї категорії дітей полягають в тому, що мовлення та мислення у них є значною мірою  недорозвиненими. Усне мовлення характеризується цілим рядом порушень звуковимови, через що є нечітким, невиразним,  аграматичним. Словниковий запас, запас уявлень і понять занадто бідний, а розуміння мовлення оточуючих недостатнє.

        Програма   з  формування  навичок  читання  і  письма   враховує вказані труднощі, особливості психічного і фізичного  розвитку  таких  дітей.

        Робота над розвитком усного мовлення і мислення пов’язується зі спостереженнями предметів, які вивчаються,  оточують дітей, явищ природи і праці самих дітей та інших людей (в класі, в школі, вдома чи в інтернаті, на подвір’ї, в садку  або парку тощо).

        У процесі правильно організованої ігрової та предметно-практичної діяльності у дітей поступово виховуються вміння  жити і працювати в колективі, підкорювати свої бажання потребам колективу, накопичується   активний словниковий запас.

        У  6-му  класі у дітей формуються навички простішого  аналізу речення: виділення його з живого мовлення, а пізніше – з тексту, виділення в реченні окремих слів, зі слів звуків,  вправляння у правильній вимові вивчених звуків, слів. Продовжують розглядатися  вправи з розвитку усного мовлення, накопичення словникового запасу, розвитку слухових і зорових сприймань, дрібної моторики,  навичок класифікації предметів    тощо.

      Формування  елементарних  математичних  уявлень

         Основними принципами навчання математики є: органічне поєднання корекційного навчання та виховання, засвоєння знань і розвиток пізнавальних можливостей учнів, відповідність вимог, що ставляться до них, їхнім навчальним можливостям.

        Програма з  формування  елементарних  математичних  уявлень складена відповідно до вимог щодо  забезпечення корекційно-розвивальної направленості навчання. А саме:

1. Зміст навчання максимально адаптований до пізнавальних  можливостей учнів з різними ступенями інтелектуальних  порушень.  Навчальний матеріал надається на більш низькому рівні узагальнення,  недоступні поняття виключені.

2. Вирішення на уроках різних дидактичних та корекційних завдань  завдяки варіюванню різноманітними видами наочності.

3. Для учнів з різними ступенями інтелектуальних  порушень визначається ще  більш повільний темп викладання, пояснення. Між питанням та  відповіддю встановлюється більша пауза, учням відводиться більше  часу на виконання практичних робіт.

4. При повідомленні нового матеріалу багаторазово представляються одні і

ті ж знання, перед вивченням нового ґрунтовно відтворюється раніше вивчене. У процесі відтворення вивченого уточнюються та корегуються неправильно засвоєні знання та прийоми дій.

5. Поступове включення учня до діяльності, яка направлена на безперервне нарощування пізнавальних можливостей. Поступове посилення самостійності дитини при виконанні різних навчальних  завдань завдяки скороченню допомоги з боку вчителя.

6. Використання індивідуального та диференційованого підходів.

7. Активне використання ігри як засобу корекції.

Програма побудована за лінійно-концентричним принципом, програмовий матеріал дібрано з урахуванням міжпредметних зв’язків.

        Програма в цілому визначає оптимальний обсяг  математичних знань, умінь і навичок, якими можуть оволодіти учні.  Вчитель залишає за собою право змінювати тематику календарного  планування в залежності від складності вад психофізичного розвитку учнів,  за необхідністю збільшувати кількість годин з певної теми за рахунок  повторення навчального матеріалу.

Я  у  світі

        Основна мета курсу – всебічний розвиток особистості  школярів  у міру їх індивідуальних можливостей, а також сприяння їх соціалізації через підготовку дітей до щоденного   життя в соціумі, розвитку їх вмінь самостійно дбати про себе. Ця мета реалізується через створення психолого-педагогічних умов (змісту знань, методів і форм навчання) для досягнення наступних завдань:

1. Цілеспрямоване формування системи знань (емпіричних фактів, узагальнених уявлень і елементарних понять) про  світ людини, світ природи (живої і неживої) та світ культури (соціальні норми, традиції українського народу,  культурні і статево-рольові стандарти поведінки, уявлення про життя і працю людей), що необхідно для розвитку  учня, набуття ним пізнавального та різних видів соціального досвіду, оволодіння навичками і  спроможностями більш ефективно функціонувати в середовищі, підготовки до засвоєння природничо-географічного  матеріалу в середній ланці.

2. Особистісний розвиток  школяра, з урахуванням його специфічних закономірностей; формування пізнавальної активності, розвиток потреб дитини до пізнання себе самої, найближчого суспільного і природного середовища, формування емоційно-ціннісного ставлення до себе і світу, бережливого ставлення до інших людей, природи і світу речей, розвиток самостійності і незалежності в побуті і самообслуговуванні.

3. Набуття учнями соціальної компетентності через формування первинних моральних уявлень та ціннісних  орієнтацій; розвиток комунікативних умінь та вмінь співіснувати в групі однокласників і налагоджувати інші  суспільні контакти; оволодіння статево-рольовими стандартами поведінки (співвіднесення себе зі статтю,  розрізнення одягу для хлопців і дівчат), формування практичних умінь і навичок культурної поведінки у  навчальних і побутових ситуаціях, в природі та публічних місцях.

4. Формування умінь дитини виконувати різні види пізнавальної діяльності (сприймати, мислити на доступному рівні  та запам’ятовувати); цілеспрямований розвиток всіх сторін мовленнєвої діяльності (формування та збагачення пасивного словника, формування граматичної будови мови, розвиток зв’язного мовлення), вміння спілкуватися в спільній навчально-пізнавальній діяльності з педагогом та іншими дітьми, оволодіння навчальними стратегіями (опису предмета, порівняння предметів, розповіді на задану тему тощо).  Розв’язання поставлених у програмі завдань здійснюється через людинознавчий, природознавчий, суспільствознавчий та корекційно-розвивальний напрями програми.

       Перші три напрями спрямовані на формування в учнів з інтелектуальними  порушеннями  помірного  та  тяжкого  ступенів базових умінь орієнтуватись у природі та створених руками людини предметах, явищах суспільного життя

та власної життєдіяльності, що необхідно для правильного структурування і розуміння дітьми оточуючого світу, а також  сприяє розумінню ними взаємозв’язків між природою і людьми.

        Реалізація четвертого  напряму здійснюється через три змістові лінії:

• людина як особистість – ця лінія надає уявлення про себе як частину живої природи і неповторну людину та спрямовується на розвиток у дітей умінь орієнтуватись у біологічних ознаках людини (будові тіла, органах чуття, статі і віку), формування прагнення до самостійності, навичок самообслуговування та бажання брати участь у  суспільному житті, виконуючи корисні посильні дії;
• людина серед людей – ця змістова лінія охоплює знання, які розкривають правила поведінки та взаємодії людей (у  сім’ї, колективі, суспільстві) та спрямовується на формування вмінь учнів спілкуватися в сумісній навчально-пізнавальній, ігровій і побутовій діяльності з дорослим та іншими дітьми;
• людина і суспільство – ця лінія надає уявлення про соціальну організацію суспільства (“Я” – сім’я – школа –рідний край – Україна) у процесі формування умінь орієнтуватися у соціальних системах найближчого оточення (сім’ї, роду, шкільному оточенні, предметах і приміщеннях у домашньому та шкільному оточенні), соціокультурному просторі рідного краю (видах транспорту, основних громадських місцях та спорудах соціального призначення), національних звичаїв святкування українського народу, а також ознайомлює з початковим уявленнями про ціннісні орієнтації у різноманітних галузях життя, сім’ї, регіону, українського суспільства.