Концепція розвитку
І. ВСТУП
Якими діти народжуються - це ні від кого не залежить.
Але, щоб вони шляхом правильного виховання зробилися хорошими, - це в нашій владі
/ПЛУТАРХ/
Провідним мотивом Державної національної програми «Освіта» є ідея випереджального розвитку освітньої системи, яка передбачає створення атмосфери педагогічного партнерства як однієї з найсприятливіших умов для творчого самовираження і самореалізації Втілення в життя цієї ідеї не можливе без роботи над формуванням яскравої особистості педагога-фахівця, педагога- дослідника.
В сучасних умовах, коли різко зростає значення компетентності, професіоналізму, соціальної відповідальності за результати своєї праці, підвищується роль сучасної школи, що є водночас і джерелом відродження та збагачення духовного потенціалу суспільства, відбувається принципова перебудова і удосконалення організації навчально-виховного процесу на користь тих форм навчання, які формують знання, уміння, навики і створюють умови для розвитку в майбутніх фахівцях здатності до самостійного прийняття рішень, розв’язування нестандартних, нетипових, завдань, високої професійної мобільності.
Інтеграція і глобалізація соціальних економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави вимагають оновлення системи освіти. Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних засобів є збереження фізичного та технічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.
Метою створення концепції розвитку Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру є створення умов для здобуття дітьми з особливими освітніми потребами повноцінної освіти на рівні державних стандартів, для реалізації індивідуальних творчих потреб, повноцінного морального, психічного, фізичного розвитку вихованців, формування творчо мислячої особистості, здатної до продуктивної праці у світі, що динамічно змінюється та розвивається і зумовлена якісним оновленням змісту освіти, який полягає в необхідності привести її у відповідність до європейських стандартів, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо якісної та доступної освіти.
Концепція визначає основні шляхи розвитку центру. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому би реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, яка володіє технологіями дактильно-жестового та письмового спілкування, спілкування через Інтернет.
Програма розвитку центру спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість навчально-виховного процесу, змісту освіти, форм і методів навчання і виховання, системи контролю і оцінювання управлінських рішень, взаємовідповідальності всіх учасників навчально-виховного процесу.
Програма є комплексом науково-методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби педагогічного, учнівського та батьківського колективів центру.
Проекти, з яких складається програма, допоможуть вирішити такі завдання:
- організація методичної та виховної роботи в центрі відповідно до вимог нового Державного стандарту;
- створення умов виховання та навчання учнів, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я дітей;
- організація корекційно-розвиткової роботи всіма ланками навчально-виховного процесу на оптимальний розвиток особистості дитини з особливими освітніми потребами;
- професійний розвиток педагогічних кадрів;
- забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;
- комп’ютеризація та інформатизація закладу;
- моніторингове дослідження всіх структурних ланок центру.
Основними результатами концепції розвитку центру будуть удосконалення і модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти та можливість виробити стратегічні та пріоритетні напрями діяльності центру на найближчі роки.
ІІ. Концепція розвитку Центру на 2015-2020рр.
Новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує виявляє ставлення, оцінює, тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають право оволодіти ключовими компетентностями: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно - комунікаційна; соціальна і громадська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.
Основна мета діяльності навчального закладу - це безперервний процес підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація навчально-виховного процесу в комплексі з психолого-педагогічною, медичною, фізичною, соціальною реабілітацією.
Навчально-виховний процес навчального закладу спрямований на формування у випускника центру якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення:
- орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у XXI столітті;
- здатність до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;
- наявність життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі під керівництвом, самостійно, з літературою;
- високий рівень освіченості, культури, здатність до творчої праці, професійного розвитку, застосування комунікативних компетенцій;
- вільне володіння комп’ютером, високий рівень культури користування ІКТ;
- готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;
- сформовані трудова та моральна життєва мотивації, громадська і професійна позиції.
Науково-методична проблема Центру: «Формування життєвої компетентності дітей з особливими освітніми потребами на основі використання компенсаторних можливостей дітей через корекційну спрямованість навчально-виховного процесу».
Мета:
- забезпечення організаційних соціально-психологічних, педагогічних умов розвитку індивідуально-особистісної життєтворчості та компетентності учня з особливими освітніми проблемами;
- оновлення змісту й методів навчання школярів відповідно до сучасного стану розвитку освіти та суспільства;
- розробка методичних і практичних матеріалів для оптимального й ефективного функціонування цілісної системи розвитку життєвої компетентності школярів;
- задоволення потреб у здобутті учнями з вадами слуху загальної середньої освіти на рівні державних стандартів, виявлення і максимальний розвиток позитивних додатків у пізнавальній, естетичній сферах для творення соціокультурного простору;
- допомога молоді з особливими потребами зорієнтуватися в суспільному вирі подій соціальних, економічних, інформаційних явищ, у самостійному виборі власного професійного і життєвого шляху.
Місія Центру: дати учням з особливими освітніми потребами освіту і виховання, які би відповідали духовним і моральним потребам життя народу України у XXI столітті.
Філософія Центру: «навчально-реабілітаційний центр - це палац для здійснення мрій і сподівань, де учень – Людина з великої букви».
Провідна ідея: створення оптимальних умов для якісного навчання та виховання на всіх ланках загальної освіти.
Завдання:
- забезпечення прав дітей з особливими освітніми проблемами на здобуття відповідного рівня дошкільної, загальної середньої та професійної освіти відповідно до своїх можливостей, здібностей, індивідуальних особливостей розвитку шляхом спеціально організованого навчально виховного процесу в комплекті з психолого-педагогічною, медичною, фізичною, соціальною реабілітацією;
- забезпечення системного кваліфікованого психолого-медично-педагогічного супроводу дітей з врахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку;
- надання реабілітаційних послуг відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини інваліда;
- надання психолого-педагогічної допомоги батькам з метою їх залучення до навчально - виховного та реабілітаційного процесу;
- формування в учнівської молоді громадянської позиції, власної гідності, принципів толерантності, готовності до трудової діяльності;
- продовження роботи над спрямованістю кожного предмета на розвиток життєвих компетенцій учнів з особливими освітніми потребами.
Шляхи розв’язання проблеми:
- оновлений зміст навчання;
- використання інноваційних прийомів, методів, методик, і технологій;
- залучення батьків до розв’язання навчальних проблем дитини.
Обгрунтування актуальності проблеми
Формування високорозвиненого суспільства, розбудова демократичної держави потребують виховання особистостей, здатних до самореалізації, творчої побудови свого життя, спроможних робити вибір і нести відповідальність. Проте традиційна школа, на жаль, переважно орієнтована на засвоєння системи знань, а не виховання самостійних, ініціативних, відповідальних, компетентних членів суспільства. Сучасна педагогіка має наповнити навчання й виховання новим життєтворчим, духовним змістом, допомогти дитині знайти сенс життя, навчити швидко адаптуватися в життєвих ситуаціях, уміло застосовувати здобуті знання. Розв’язати ці завдання можна за допомогою компетентнісного підходу, який передбачає створення умов для розвитку в учнів життєвих компетенцій.
За визначеннями провідних дослідників і педагогів-практиків, педагогіка життєтворчості є стратегічною основою освітніх технологій школи XXI століття. Безперечно, набуття учнями життєвої компетентності, тобто умінь і навичок застосовувати свої знання на практиці, сприятимуть підвищенню якості освіти.
З огляду на це, проблема «Формування життєвої компетентності через корекційну спрямованість навчально-виховного процесу на основі використання компенсаторних можливостей дітей з особливими освітніми потребами» є однією з найактуальніших у сучасній педагогіці. Вона є логічним продовженням та невід’ємною складовою попередньої науково-методичної проблеми школи «Утвердження принципів толерантної педагогіки в освітньо-виховному просторі центру».
ІІІ. Зміст діяльності.
Загальна модель освітнього простору.
Концепція стандарту спеціальної освіти проектується на дитину з особливими потребами, її вік, час і характер порушення (сенсорне, фізичне чи інтелектуальне ), його глибину, потреби та потенційні можливості у відношенні до психофізичних показників розвитку в нормі та логіку змісту навчальної галузі, в тому числі корекційно-компенсаторного компоненту.
Загальна модель освітнього стандарту
Дошкільна підготовка.
Мета: психолого-медико-педагогічна діагностика і визначення варіанту навчання на І ступені освіти (початкова школа).
Завдання:
- адаптація дитини до школи і нових видів діяльності;
- комплексне психолого-медико-педагогічне обстеження дитини в динаміці педагогічного процесу;
- розвиток комунікативних умінь і навичок;
- розвиток психічних процесів та функцій компенсуючого характеру;
- підготовка до навчання у початковій школі;
- підбір індивідуальних форм і методів психокорекції і психопрофілактики;
- розробка діагностичне орієнтованих змісту та методики навчання;
- формування адекватних сімейних відносин до особливостей навчання і розвитку дитини, максимальне включення сім'ї у педагогічний і корекційний процеси;
- інтеграція в суспільство.
І ступінь навчання (початкова школа)
Мета: здійснення психолого-педагогічної роботи з корекції і компенсації відхилень в розвитку дитини, формування початкової грамотності.
Завдання:
- розвиток психічних процесів та функцій;
- формування основ грамотності шляхом засвоєння базових знань освітніх галузей: мова і література, математика, природничі і суспільні дисципліни;
- соціальний розвиток дитини, навичок її спілкування, мови, мислення, емоційної сфери і особистості шляхом образотворчого і музичного мистецтва, фізкультури;
- початкове допрофесійне навчання з урахуванням потенційних можливостей і інтересів дитини;
- компенсація і корекція порушень розвитку шляхом психолого-педагогічних (мовних, ігрових, музичних та ін.), лікувальних (медикаментозної, масажу, лікувальної фізкультури, фізіотерапії, психотерапії та ін.) методик з максимальним використанням засобів індивідуальної корекції в умовах спеціальної школи і сім'ї;
- інтеграція в суспільство.
На першому ступені освіти для дітей з особливими потребами з урахуванням структури і складності психофізичного порушення і можливостей учня виділяється чотири варіанти навчання:
загальноосвітня підготовка;
корекційно-розвивальне;
компенсаторно-адаптаційне;
абілітаційне.
I варіант (загальноосвітня підготовка)
Мета: підготовка до навчання на II ступені за І варіантом в межах загальноосвітньої програми.
Варіант освіти передбачає:
- засвоєння змісту загальноосвітньої програми (опорні знання);
- формування навичок і вмінь навчання;
- корекція основних психічних функцій, рухової і емоційно вольової сфери;
- розвиток вмінь соціальної комунікації з дорослими та іншими учнями;
- профілактика вторинних відхилень у психофізичному розвитку;
- розвиток творчих здібностей і усвідомлення дітьми своїх реальних і потенційних можливостей.
II варіант (корекційно-розвивальне навчання)
Мета: підготовка до навчання на II ступені відповідного варіанту, створення умов для навчання за І варіантом II ступеня, профорієнтація і оволодіння елементарними вміннями і навичками, які б сприяли вибору і оволодінню в подальшому професією.
Даний варіант освіти створює умови для подолання труднощів у навчанні, пов'язаних із соціальною депривацією, педагогічною занедбаністю, затримкою психічного розвитку, і передбачає поглиблену роботу:
- з корекції психічних функцій, пізнавальної діяльності, навичок спілкування;
- з розвитку вмінь і навичок у процесі трудового навчання, спроможності і здібностей дитини;
- з формування компенсанторних способів діяльності шляхом максимального використання потенційних можливостей дитини.
Термін навчання 5—6 років за варіантом базового навчального плану із збільшенням навчальних годин на трудове навчання.
III варіант (компенсаторне-адаптаційне навчання)
Мета: підготовка до навчання на II ступені за відповідним варіантом, створення умов для оволодіння допрофесійними вміннями і навичками.
Освітня програма орієнтує на навчання дітей, які мають низькі навчальні можливості, виражені інтелектуальні порушення, відхилення в емоційно-вольовій сфері, комбіновані вади розвитку (наприклад, зниження слуху і розумова відсталість, затримка психічного розвитку, порушення опорно-рухового апарату і розумова відсталість та ін.). Освітня програма зорієнтована на соціальну реабілітацію і адаптацію і передбачає допрофесійну підготовку. Програма розробляється з урахуванням різних варіантів поєднаної патології розвитку дитини.
Термін навчання — 5-6 років.
IV варіант (абілітаційне навчання)
Мета: підготовка дітей до навчання на II ступені за індивідуальними освітніми програмами різних варіантів залежно від патології, рівня розвитку дитини і готовності до навчання.
Індивідуальне навчання може здійснюватися за спеціально розробленими програмами, виходячи із психолого - педагогічних, фізичних, інтелектуальних можливостей дитини. Як правило, цьому варіанту навчання підлягають діти з важкими формами рухових порушень, які самостійно не пересуваються, глибоким ступенем розумової відсталості, дитячим аутизмом, складними комплексними відхиленнями у розвитку.
Рішення про індивідуальне навчання приймає психолого-медико-педагогічна консультація з урахуванням захворювання дитини та побажання батьків. Рішення затверджує рада чи педагогічна рада центру.
Термін навчання — 4-6 років залежно від патології розвитку, інтелектуальних можливостей дитини.
II ступінь навчання (основна школа)
Мета: досягнення загального рівня освіченості на даному ступені за відповідним варіантом, формування особистісних якостей, необхідних для соціальної реабілітації і інтеграції в суспільство.
Завдання:
- подальше оволодіння знаннями з основних освітніх галузей для досягнення потенційно можливого рівня грамотності;
- розвиток і вдосконалення сенсорної і інтелектуальної сфери;
- корекція і компенсація порушених якостей і властивостей особистості, формування практичних вмінь, навичок, емоційно-особистісних якостей, подальший розвиток пізнавальної діяльності;
- допрофесійне навчання;
- формування мотиваційного вибору варіанту подальшої освіти і профілю професійного навчання;
- створення ціннісних орієнтацій значення сім'ї і сімейного виховання для надання допомоги в соціалізації, працевлаштуванні, самостійному житті.
I варіант (загальноосвітня підготовка)
Мета: формування базового обсягу знань для отримання загальної або спеціальної середньої освіти.
Освітня програма передбачає:
- оволодіння базовими знаннями з метою подальшого самостійного отримання знань і професії;
- оволодіння різними формами і видами навчальної діяльності;
- корекція психічних властивостей і функцій особистості;
- допрофесійна орієнтація особистості.
Навчання проводиться за варіантом базового навчального плану з терміном 5—6 років.
Передбачається, що після завершення освіти на цьому ступені випускник може продовжити свою освіту в середній школі, в середньому спеціальному закладі, а в подальшому отримати вищу освіту, оволодіти різними професіями, виходячи з інтересів і можливостей.
II варіант (корекційно-розвивальне навчання)
Мета: формування способів продуктивної діяльності як умова інтеграції і адаптації в сучасному світі.
Навчання проводиться за варіантом базового навчального плану з орієнтацією на профільну освіту для підготовки кваліфікованого робітника.
Освітня програма передбачає:
- оволодіння базовими знаннями, досягнення рівня функціональної грамотності;
- оволодіння допрофесійними вміннями і навичками;
- корекцію затримки психічного розвитку;
- формування міжпредметних зв'язків на основі інтеграції різних галузей знань як способів пізнавальної діяльності.
Передбачається, що випускники після оволодіння базового обсягу знань, досягнення рівня функціональної грамотності будуть мати можливість як для продовження освіти на III ступені, так і для подальшого оволодіння професійною грамотністю.
Цей варіант освітнього стандарту зорієнтований на значне посилення рівня професійної інформованості і компетентності.
III варіант (компенсаторно-адаптаційне навчання).
Мета: формування обсягу знань, який сприяє адаптації в навколишньому світі і оволодінню певними трудовими навичками.
Навчання проводиться за варіантом базового навчального плану із суттєвою зміною змісту і термінів оволодіння програмним матеріалом. Варіант навчання передбачає підготовку дітей, які мають відхилення в інтелектуальному розвитку або комбіновані порушення.
Освітня програма передбачає:
- корекцію і компенсацію сенсомоторних, інтелектуальних відхилень в розвитку;
- соціалізацію особистості в сучасному суспільстві;
- оволодіння різними видами допрофесійних, у разі потреби професійних знань і вмінь;
- забезпечення рівня знань і практичних умінь для самостійної адаптації випускника.
Термін навчання 4—6 років.
IV варіант (абілітаційне навчання).
Мета: досягнення рівня знань, які б відповідали психофізичним і інтелектуальним можливостям учнів.
Навчання проводиться за варіантами базових навчальних планів, які мають індивідуальний різнорівневий і багато-профільний характер.
Освітня програма спрямована:
- на засвоєння знань в силу наявних можливостей;
- на використання розвитку потенційних здібностей дітей у межах їх можливостей;
- на корекцію різних сторін особистості;
- на соціальну адаптацію і інтеграцію підлітка;
- на надання допомоги у життєзабезпеченості і працевлаштуванні.
Термін навчання 4—6 років за спеціальною індивідуальною програмою, визначеною психолого-медико-педагогічною консультацією і педагогічною радою центру, з урахуванням можливостей учня та бажання батьків.
III ступінь навчання (середня школа)
Мета: досягнення рівня компетентності в освіті, формування способів особистісного і професійного самовизначення, максимальна соціалізація особистості.
Передбачається, що III ступінь освіти доступний випускникам з I, II варіантів навчання. Для випускників з III і IV варіантами навчання III ступінь може виконувати додаткову функцію для поглиблення соціалізації і професійної підготовки, тобто як продовження навчання для здобуття професії і оволодіння культурою молодого робітника. Цей ступінь може стати перехідною ланкою між школою і індивідуальною трудовою діяльністю.
Таким чином, концепція розвитку центру передбачає зміну змісту навчально-виховного процесу відповідно до вимог суспільства, його соціально-економічних умов, а головне — може сприяти розвитку, освіченості учня з урахуванням його потенційних можливостей, максимально повно адаптувати і інтегрувати випускника центру в сучасному світі.
ІV. Основні шляхи реалізації Концепції
Етапи роботи над науково-методичною проблемою
«Формування життєвої компетентності на основі використання компенсаторних можливостей дітей з особливими освітніми потребами через корекційну спрямованість навчально-виховного процесу»
№ з/п |
Етапи |
Термін |
Зміст роботи |
1 |
Теоретичний Вивчення теорії, методики інновацій в освіті |
2015/16 н.р. |
Створення умов для впровадження ефективних технологій для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина-патріота України |
2 |
Аналітичний Ознайомлення з нормативною базою, досвідом педагогів-новаторів |
2016/17 н.р. |
Пошук, розвиток і стимулювання позитивної внутрішньої мотивації інтегрованих суб'єктів взаємодії навчально-виховного процесу, провідної ідеї підвищення ефективності навчально-виховного процесу, якості освіти школярів |
3 |
Практичний Вивчення роботи з обдарованими дітьми шляхом аналізу участі в олімпіадах. творчих та інтелектуальних змаганнях, конкурсах |
2017/18 н.р. |
Перехід від стратегії формування до стратегії розвитку життєвих компетентностей у процесі використання передових технологій, забезпечення сучасної освітньої підготовки, розвиток інтелектуального, творчого потенціалу України |
4 |
Систематизаційний Оформлення матеріалів практичного досвіду навчально-виховного закладу з питань навчання, виховання, участі вчителів у конкурсах, виставках педагогічних технологій |
2018/19 н.р. |
Формування внутрішньошкільної культури, творення філософії навчально-виховного закладу як спосіб створення середовища якості різних рівнів навчально-виховного процесу |
5 |
Підсумковий Підбиття підсумків роботи за всіма напрямами діяльності педагогічного колективу навчально-виховного закладу |
2019/20 н.р. |
Побудова відкритої системи, що забезпечує кожному учневі та педагогу власну траекторію самоосвіти й саморозвитку |
І. Теоретичний етап
№ з/п |
Завдання і зміст діяльності |
Форма роботи |
Відповідальний |
Термін виконання |
1 |
Аналіз результатів педагогічного процесу для виявлення загальних та окремих проблем науково-методичної роботи. «Школа і сім'я: партнерство всерйоз і надовго» |
Засідання педагогічної ради |
Адміністрація |
Травень –серпень 2015р. |
2 |
Дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та інтересів учителя й колективу загалом через моніторинг та діагностику |
Моніторинг, діагностика |
Адміністрація, психолог |
Упродовж року |
3 |
Виявлення проблеми школи, обгрунтування її актуальності |
Анкетування |
Адміністрація |
Серпень |
4 |
Круглий стіл для вивчення рівня опрацювання обраної проблеми в науково-педагогічній літературі |
Круглий стіл |
Адміністрація, голови МО |
Серпень |
5 |
Формування ініціативної творчої групи з метою створення моделі нової технології, планування системи заходів, спрямованих на вирішення запропонованих завдань |
Коло ідей |
Адміністрація |
Вересень |
6 |
Складання плану роботи над проблемою, розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу, забезпечення послідовності окреслених заходів, їх взаємодія з іншими елементами педагогічного процесу |
Засідання |
Адміністрація |
Жовтень |
7 |
«Вплив сучасного інформаційного простору на внутрішній світ і поведінку дитини» |
Психолого-педагогічний семінар |
|
Березень, 2016р. |
8 |
Підготовка та проведення засідань педагогічної ради: «Урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя й учня та як основа формування ключових компетентностей школярів». |
Засідання педагогічної ради |
Адміністрація, голови МО |
Упродовж року |
ІІ. Аналітичний етап
№ з/п |
Завдання і зміст діяльності |
Форма роботи |
Відповідальний |
Термін виконання |
1 |
Обговорення й затвердження педагогічною радою загальношкільної проблеми |
Засідання педагогічної ради |
Адміністрація |
Серпень, 2015р. |
2 |
Обговорення загальношкільної проблеми на профспілкових зборах |
Профспілкові збори |
Голова ПК |
Вересень |
3 |
Створення умов для розв'язання поставлених завдань: |
|
|
|
|
Засідання МО, інструктивно-методичні наради |
Адміністрація, голови МО |
Вересень, грудень |
|
|
|
Бібліотекар |
Упродовж року |
|
|
Семінар-практикум |
Адміністрація |
Упродовж року |
|
|
«Навчаючи – навчаю» |
Голови МО |
Відповідно до графіка |
|
|
Семінар |
Адміністрація, психолог |
Відповідно до графіка |
|
|
|
Адміністрація, голови МО |
Відповідно до графіка |
|
|
|
Адміністрація, голови МО |
Відповідно до графіка |
|
4 |
Засідання педагогічної ради:
|
Засідання педагогічної ради |
Адміністрація |
За планом упродовж року |
ІІІ. Практичний етап
№ з/п |
Завдання і зміст діяльності |
Форма роботи |
Відповідальний |
Термін виконання |
1 |
Виконання вчителями конкретних науково-дослідних завдань за науково-методичною проблемою |
Складання портфоліо |
Заступники директора з НВР |
Жовтень, 2015р. |
2 |
Особливості розвитку мови та уяви дітей дошкільного віку в процесі нетрадиційної зображувальної діяльності в креативному середовищі |
Науково-практична конференція |
Шкільна ПМПК Дефектолог дошкільної групи
|
Листопад, 2015р. |
3 |
Практичні аспекти застосування лінгводидактичної моделі вивчення лексики УЖМ |
Практичний семінар |
ЗДНР Вч.УЖМ |
Лютий, 2016 р. |
4 |
Шляхи формування життєвої компетентності учнів через поглиблене навчання та перспективи розвитку |
Педагогічний консиліум |
Заступники директора з НВР, психолог, учителі біології, математики |
Березень, 2016р. |
5 |
Сенсорна кімната як елемент загальної комплексної системи реабілітації дітей з вадами слуху дошкільного віку в умовах реабілітаційного центру |
Семінар-практикум |
Психолог, дефектолог |
Травень, 2016р. |
6 |
Інтерактивні технології – шлях до формування творчої особистості учня |
Семінар-практикум |
Заступники директора з НВР |
Вересень, 2017р. |
7 |
Інноваційний підхід до процесу становлення особистості учня та вчителя засобами компетентнісно орієнтованих педагогічних технологій |
Психолого-педагогічний семінар |
Психолог |
Листопад, 2017р. |
8 |
Поширення досвіду за означеною проблемою серед батьків, учнів, учителів міста |
Батьківські збори, консультації, педагогічний ринг |
Заступник директора з НВР, учителі |
Грудень, 2017 р. |
9. |
Розвиток дошкільної освіти дітей з особливими потребами в контексті сучасних освітніх тенденцій |
Практичний семінар |
Адміністрація, логопед, сурдопедагог |
Січень, 2018р. |
ІV. Систематизаційний етап
№ з/п |
Завдання і зміст діяльності |
Форма роботи |
Відповідальний |
Термін виконання |
1 |
Моніторинг навчальної діяльності учнів, діагностика їхніх здібностей і можливостей |
Засідання педагогічної ради, моніторинг, діагностика, анкетування |
Адміністрація, психолог |
Листопад, 2015 |
2 |
Узагальнений аналіз отриманих даних, розробка практичних рекомендацій |
Видання наказу, посібника |
Адміністрація, голови МО, психолог |
Січень, 2016 |
3 |
Узагальнення методичних знахідок педагогічного колективу за означеною науково-методичною проблемою |
Методичний фестиваль |
Заступники директора з НВР |
Березень 2019 |
4 |
Підвищення якості навчального-виховного процесу через упровадження копетентнісно орієнтованого підходу, сучасних інноваційнихтехнологій |
Засідання педагогічної ради |
Адміністрація |
Березень 2018 |
5 |
Шляхи вдосконалення сучасного уроку |
Семінар-практикум |
Заступники директора з НВР |
Квітень 2018 |
6 |
Компетентнісно орієнтований урок. Який він? |
Психолого-педагогічний семінар |
Психолог |
Травень 2018 |
V. Підсумковий етап
№ з/п |
Завдання і зміст діяльності |
Форма роботи |
Відповідальний |
Термін виконання |
1 |
Творчі звіти МО, творчої групи про результати роботи над проблемою, узагальнення матеріалів |
Творчі звіти |
Голови МО, керівник ТГ |
Листопад, 2019 |
2 |
Випуск методичних бюлетенів, педагогічних стіннівок |
Аукціон творчих знахідок |
Заступник директора з НВР |
Лютий, 2020 |
3 |
Аналіз проведеної роботи, формування нових традицій навчально-виховного закладу, розробка нової науково-методичної проблеми |
Творчі звіти |
Адміністрація, голови МО, керівник ТГ |
Березень 2020 |
4 |
Підсумкова педагогічна рада «Досвід і проблеми щодо формування життєвих компетентностей як передумова підвищення якості освіти школярів». Підсумки роботи над проблемною темою на рівні практичного втілення |
Засідання педагогічної ради, педагогічний ринг |
Адміністрація, голови МО, керівник ТГ |
Березень 2020 |
5 |
«Як допомогти дитині розкрити себе». Лекторій для батьків різних вікових груп |
Загальношкільна конференція |
Адміністрація |
Квітень 2020 |
6 |
«Виховання самодостатньої творчої особистості – основне завдання школи ХХІ століття» |
Психолого-педагогічний семінар |
Психолог |
Травень 2020 |