День української писемності та мови
День української писемності та мови
“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
Панас Мирний
Свято української писемності та мови у Центрі розпочалося 8 листопада. Вчитель української мови та літератури Дудун Г.В. з допомогою мультимедійної презентації провела екскурс у минуле « І першим було слово…». Вона ознайомила учнів з історією виникнення української писемності. Після екскурсу учні та працівники Центру вирушили пішою ходою до стін древнього замку, історія якого сягає древніх часів князювання Василька, про якого маємо першу згадку у Іпатіївському списку «Повісті минулих літ» Нестора-Літописця. За участю працівника ТІЦ, Зелінського Степана, учні мали змогу поринути в історію давньої Теребовлі. Замкові мури у вечірню пору під світлом смолоскипів здавались ще могутнішими і загадковішими. Степан Зелінський з допомогою театралізованого дійства, у ролі князя Василька Теребовлянського, розповів словами Нестора-Літописця про героїчне минуле Теребовлі та її оборонного замку. 9 листопада учні та працівники оглянули виставку словників «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля».
Усі учні та працівники Центру долучилися до написання XVIII Всеукраїнського диктанту національної єдності, який пройшов під гаслом «Пишемо разом». Для дітей з вадами слуху був організований сурдопереклад диктанту. Вони писали його в окремому залі.
Святкового і патріотичного настрою додали неповторні візерунки вишиванок.
Учні усвідомили, що мова – одна з головних ознак нації, вона підтримує свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини й пошану до себе.
