Мабуть, найкраща пора для мандрівки
Мабуть, найкраща пора для мандрівки у Карпати – це осінь. Все довкола буяє фарбами від темно-зеленої, майже синьої, до яскраво-жовтої. Цьогоріч ми вирушили у Ворохту. Погода посприяла і подарувала нам лагідний теплий день, ласкаве сонце, надзвичайно безмежне лазурно-блакитне небо.
Для пішого маршруту ми обрали гору Кукул висотою 1539-метрів над рівнем моря. Розташована її вершина в північному напрямку від Чорногірського гірського масиву. Свій маршрут ми розпочали з КПП «Чорногора». Пройшовши 7км крутими схилами та подолавши перепад висоти 580 м, піднялись на вершину. Верхів’я гори заліснене, проте хребет – один із наймальовничіших у Карпатах.
Що ж ми побачили на хребті Кукул? Найголовніше — перед нами Говерла та Чорногора, як на долоні, адже хребет Кукул — один з небагатьох наближених до Чорногірського масиву хребтів. Видно могутню гору Петрос та масив Близниць, що на Свидовці. А якщо повернутись, то перед нами – кам’янисті Ґорґани. Одним словом, ледь чи не всі знакові карпатські гори ми змогли оглянути.
А ще один плюс – у лісі повно грибів. Настільки багато, що їх неповторний аромат відчувається скрізь у повітрі.
З чудовим настроєм та незабутніми враженнями ми щасливо повернулися додому. Карпати, чекайте нас знову!
