«В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи»
«В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи» - такий меседж Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, який тривав упродовж жовтня в Теребовлянському навчально-реабілітаційному центрі.
З непохитною вірою в перемогу України та усвідомленням руйнівних наслідків війни 3 жовтня діти 1 і 2 класів Центру малювали ілюстрації «Війна очима дітей». Дитяча творчість була розміщена бібліотекарем на інформаційному паркані «Моя незламна Україна» і доповнювалась повідомленнями, висловами, малюнками, зібраними упродовж місяця.
10 жовтня бібліотекар провела бесіду з дітьми 3-4 класів на тему «Щира розмова про рідну мову», під час якої формували розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.
17 жовтня під час години державності «Люби Україну не за те, що вона велична, а за те, що вона твоя» діти 6 кл. розширили знання про Україну як незалежну державу з давньою славетною історією, багатою культурною спадщиною, власними традиціями, розвивали прагнення бути свідомим громадянином своєї країни, її патріотом, пригадували прислів’я й співали державний гімн.
Завершився Всеукраїнський місячник у Теребовлянському навчально-реабілітаційному центрі 24 жовтня дискусією між 9 та 10 класами «Захист України – обов’язок кожного громадянина», під час якої діти розширювали уявлення про національні історичні події в Україні, й відзначенням кращих читачів бібліотеки, які долучились до організації та проведення місячника.
Упродовж місячника діяли виставки літератури на патріотичну тематику: «80 років створення УПА», «З Днем захисників України та Днем українського козацтва», «Новинки літературного світу». Вихованці НРЦ взяли активну участь у буккросингу літератури «Передай книжку другу».
Найбільш зворушливим для дітей був момент ознайомлення з куточком пам’яті «У полум’ї боїв за Україну», де розміщені світлини батьків учнів, які боронять нашу неньку від російського загарбника.
З тематики цьогорічного місячника можна зробити висновок, що ніхто замість нас із вами в одну мить не візьметься вирішувати наші ж проблеми. Не можна стояти осторонь власного життя і власної держави. Ми повинні навчитися пишатися тим, що ми українці, і жити так, щоб Україна пишалася нами.
